20 березня 2026 року
м. Харків
справа № 641/7544/25
провадження № 22-з/818/122/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Яцини В.Б., Савенка М.Є.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Зіноватого Віталія Васильовича про відвід суддів Маміної О.В. та Тичкової О.Ю. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Торгово-комерційна фірма «Дана», третя особа - Державний реєстратор Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області про витребування майна за апеляційною скаргою Комерційна фірма «Дана» на ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2025 року та 07 січня 2026 року,
Ухвалою Слобідського районного суду м.Харкова від 08 жовтня 2025 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Ухвалою Слобідського районного суду м.Харкова від 07 січня 2026 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
На вказані судові рішення, Приватне підприємство «Торгово-Комерційна Фірма «ДІАНА» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року вищевказану справу витребувано із Слобідського районного суду м. Харкова для розгляду апеляційної скарги.
27 січня 2026 року справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року справу призначено до розгляду.
19 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Зіноватий Віталій Васильович подав до суду заяву про відвід суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю., посилаючись на обставини, що викликають у нього сумніви в неупередженості або об'єктивності суддів. Вважає, що судді Маміна О.В. та Тичкова О.Ю. не можуть брати участь у розгляді даної справи і підлягають відводу, оскільки вони, приймали участь під час розгляду інших справ по спорах щодо того ж самого майна. Крім того зазначає, що судом допущено порушення при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Тому вважає, що дані обставини, свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів, що є підставою для відводу.
Обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу колегії суддів виходячи з наступного.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, згідно змісту якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені заявником доводи для відводу суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю. не є належними підставами для задоволення заявленого відводу, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями суддів за результатами розгляду інших справ за його участі не може бути підставою для відводу й не свідчить про їх упередженість чи необ'єктивність у розгляді даної справи.
Участь суддів у розгляді інших справ по спорах щодо того ж самого майна, не є підставою для їх відводу.
Викладені в заяві обставини не є підставами для відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Зіноватого Віталія Васильовича про відвід суддів Маміної О.В. та Тичкової О.Ю. - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: М.Є. Савенко
В.Б. Яцина