19 березня 2025 року
м. Харків
справа № 645/12546/25
провадження № 22-ц/818/2007/26
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.,
сторони справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Ґедзь Ольги Віталіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2025 року у складі судді Сугачової О.О.,
В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» ( надалі ТОВ) звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 79536273 в розмірі 7000,00 грн та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено05.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 79536273, умовами якого визначено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 30 днів (з 05.02.2024 по 05.03.2024) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 0% від суми наданого кредиту. У разі порушення Позичальником строків повернення кредит (понадстрокове користування) нараховується 2,7% за понадстрокове користування кредитом та тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореного шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 22475, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов'язання за Договором кредиту № 79536273 від 05.02.2024 та передало ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.02.2024. Також, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» своїм листом підтверджує, що на банківський рахунок відповідача, на підставі платіжної інструкції від 05.02.2024 перераховані кошти на виконання умов Договору кредиту № 79536273 від 05.02.2024. Згідно довідки № КД-000036565/ТНПП від 10.07.2025, ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), також підтверджує операцію щодо перерахування коштів 05.02.2024 в сумі 7 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1 . Всупереч умов Договору, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість. 26.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 26/06/25, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги за Договором кредиту № 79536273 від 05.02.2024. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 27/06/25 від 27.06.2025 до Договору факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 7 000,00 грн. Враховуючи те, що відповідач не виконував умови взятого на себе зобов'язання за Договором кредиту № 79536273 від 05.02.2024, у нього виникла заборгованість у розмірі 7 000,00 грн, з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами; 0,00 грн - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2025 року в задоволені позову ТОВ «Фінпром Маркет» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду належних доказів здійснення ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Первісним кредитором) транзакції у розмірі 7000,00 грн на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також квитанції про зарахування на картковий рахунок відповідача вказаної суми кредиту. У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Наданий позивачем Реєстр боржників не є належним доказом, що підтверджує наявність та розмір боргу, оскільки не містить даних про видачу та отримання кредитних коштів, або за яким банківським рахунком зроблено той чи інший витяг. Будь - яких інших належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог з боку позивача суду не надано. За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Не погодившись з рішенням суду Ґедзь О.В., яка діє в інтересах ТОВ «Фінпром Маркет» подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Суд не врахував що матеріали справи містять усі докази на підтвердження факту перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, зокрема: електронна платіжна інструкція №63296dc4-e8a7-4db8-bd31-8c86112906a3 від 05.02.2024 видана ТОВ «Фінекспрес», довідка № КД-000036565/ТНПП від 10.07.2025 видана платіжною системою ТОВ «Фінекспрес» що підтверджує перерахування коштів. Крім того апелянт зазначає що вматеріалах справи миститься договір позики що підписаний відповідачем та в якому вказані дані банківської карти позичальника на яку він хоче отримати позику.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 05.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 79536273 (а.с.8-16).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 79536273.
Договір підписано електронним підписом позичальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 22475, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1), у порядку, визначеному ст.12 Закону України "Про електронну комерцію».
За умовами Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 30 днів (з 05.02.2024 по 05.03.2024), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 0% від суми наданого кредиту. У разі порушення Позичальником строків повернення кредит (понадстрокове користування) нараховується 2,7% за понадстрокове користування кредитом та тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.
Відповідно до п. 5.3 договору позики №79536273 позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №79536273 від 05.02.2024 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №63296dc4-e8a7-4db8-bd31-8c86112906a3 від 05.02.2024 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.(а.с.20)
Факт переказу коштів також підтверджується листом №10/07/25-14 від 10.07.2025 року адресоване ТОВ "ФК Управління активами", TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №63296dc4-e8a7-4db8-bd31-8c86112906a3 від 05.02.2024 року перераховано кошти на виконання умов Договору позики №79536273 від 05.02.2024. (а.с.16); довідкою № КД-000036565/ТНПП від 10.07.2025р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією ТОВ «ФК Фінекспрес» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів:» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05.02.2024 року, сума 7000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу № 63296dc4-e8a7-4db8-bd31-8c86112906a3.(а.с.17)
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №79536273 від 05.02.2024 року станом на 28.07.2025 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в розмірі 7000,00 грн що становить тіло кредиту. (а.с.20)
26.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №26/06/25,з додатками (актами прийому-передачі), згідно п.1.1. якого первісний кредитор (клієнт) зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги до боржників, зазнаних в реєстрах заборгованостей (додаток №1 до договору) а фактор зобов'язується його прийняти та сплатити грошові кошти що дорівнюють ціні продажу. (а.с.29-36)
Відповідно до реєстру прав вимог №27/06/25 від 27.06.2025 року під номером 249 значиться боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за тілом кредиту - 7000,00 грн, сума заборгованості за процентами - 0,00 грн.(а.с.44-54)
З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості у розмірі 7000,00 грн, з яких: 7000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 0,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.20)
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить п. 12 договору - реквізити сторін.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Колегія суддів вважає доведеним позивачем перехід прав вимог до відповідача за договором позики 79536273від 05.02.2024, що підтверджується, зокрема: копією договору факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025 (а.с 29-36); копією реєстру прав вимоги№27/06/25 від 27 червня 2025 року. (а.с.44-54)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності договору факторингу № 273 від 26.06.2024.
Факт отримання коштів від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у розмірі 7000,00 грн ОСОБА_1 підтверджується наявними матеріалами справи, а саме, листом №10/07/25-14 від 10.07.2025 року адресоване ТОВ "ФК Управління активами", TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №63296dc4-e8a7-4db8-bd31-8c86112906a3 від 05.02.2024 року перераховано кошти на виконання умов Договору позики №79536273 від 05.02.2024. (а.с.16); довідкою № КД-000036565/ТНПП від 10.07.2025р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією ТОВ «ФК Фінекспрес» та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів:» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05.02.2024 року, сума 7000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу № 63296dc4-e8a7-4db8-bd31-8c86112906a3.
В супереч вимог ст.12,81 ЦПК України відповідач не надав суду власного розрахунку заборгованості або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Відповідач не оспорював укладений між ним та позивачем договір та з позовом про визнання його недійсним в цілому або в його частині до суду не звертався.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання ОСОБА_1 умови укладеного нею Договору позики та не повернення позикодавцю отримані кошти в розмірі 7000,00 грн, а що є підставою для стягненнях коштів у судовому порядку на користь нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Отже колегія суддів вважає, що суд прийшов до помилкового висновку щодо недоведеності факту перерахування кредитних коштів позичальнику та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості на користь ТОВ «Фінпром маркет».
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст.141ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 грн. та апеляційної скарги 3633,60 грн а всього 6056,00 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають повному задоволенню, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 6056,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Вартість виконаних робіт згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року становить 3500,00 грн. (а.с.64)
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи повне задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути 3500,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Ґедзь Ольги Віталіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - задовольнити.
Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики №79536273 від 05.02.2025 року в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) 3500 (три тисячі) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: Н.П. Пилипчук
Ю.М. Мальований