Справа № 344/22506/25
Провадження № 23-з/4808/9/26
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5
Постановою судді Івано-Франківського міського суду від 29.01.2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.
На вказану постанову ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю ОСОБА_5 .
19.03.2026 року ОСОБА_4 подав до суду клопотання про відвід судді ОСОБА_5 .
Клопотання ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 передано на розгляд у визначеному порядку встановленому ч.3 ст.35 КПК України.
Дослідивши доводи відводу, суддя вважає, що заявлений відвід судді ОСОБА_5 слід відхилити з наступних підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Норми чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення клопотання про відвід судді, який розглядає справу, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, таст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (вісник ВСУ № 4/2008 стор. 31).
Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпеченні судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.
Ст. ст.75,76 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, а також встановлена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Зокрема передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Встановлено, що справа у передбачений законом строк, призначена до апеляційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду про час та місце судового засідання.
Доводи в клопотанні про те, що суддя ОСОБА_5 упереджено ставиться до розгляду даної категорії справ та може винести не справедливе рішення, а також те, що у заявника склалися враження, що у судді ОСОБА_5 виникли неприязні відносини щодо нього є необгрунтовані та безпідставними, та не можуть слугувати для відводу судді.
Інших підстав, які викликали б сумніви в об'єктивності чи безсторонності судді ОСОБА_5 заявник не навів.
А тому, наведені аргументи про відвід, не можуть бути підставою для відводу судді з огляду на положення ст.75,76 КПК України.
Суддя вважає, що зазначені в клопотанні обставини не дають підстави вважати, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_4 суддею ОСОБА_5 може викликати у стороннього спостерігача сумніви в його неупередженості.
За таких обставин, з метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ним не наведено переконливих доводів про наявність в даному випадку обставин, що виключають участь в розгляді справи судді, клопотання про відвід судді ОСОБА_5 не ґрунтується на вимогах закону, а тому в задоволенні необхідно відмовити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст.80,81 КПК України-
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо відводу судді ОСОБА_5 .
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КУпАП передати для продовження апеляційного розгляду суддею ОСОБА_5 .
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду ОСОБА_3