Справа № 725/8114/25
Провадження № 2-п/727/14/26
19 березня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:
Головуючого-судді: Одовічен Я.В.,
секретаря: Зінич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.01.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.01.2026 року року, ухваленому по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163), яке розташоване в м.Київ, вул.Рогнідинська, 4а, офіс 10 заборгованість за кредитним договором №520292186 від 19.02.2021 року у розмірі 25706 грн. 10 коп., понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.
Відповідач звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду із пропущенням строку позовної давності, оскільки правовідносини між нею та первісним кредитором виникли 2021 року, а позивач звернувся до суду у 2025 році.
Просила заочне рішення від 08.01.2026 року скасувати та призначити справу до судового розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Звернулася до суду із заявою, в якій просила розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити у її відсутності. Заяву підтримала та просила задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності не повідомляв.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали поданої заяви та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідності до п.2 ч.3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Положеннями ч.2 ст.284 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
За змістом ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З дослідженої судом відповіді адресно-довідкового бюро від 25.09.2025 року, судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду справи було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.106).
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, про що свідчить поштова кореспонденція, що була надіслана на адресу відповідача (а.с.126, 133-135).
ОСОБА_1 про розгляд справи була повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання.
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Погорілко О.А. про ознайомлення з матеріалами справи від 13.11.2025 року. Останній 13.11.2025 року ознайомився з матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Тому, суд приходить до висновку, що відповідач була повідомлена про дату розгляду справи у визначеному законом порядку.
Також, однією із умов для скасування заочного рішення суду є те, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 284-288 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.01.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одовічен Я.В.