Справа № 635/8425/13-к
Провадження № 1-кп/635/624/2026
18 березня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання прокурора про оголошення у міжнародний розшук та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гянджа Республіка Азербайджан, громадянина Азербайджану, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,
У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № 12013220430003583 від 14.07.2013 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
Прокурор ОСОБА_2 звернулася до суду з даним клопотанням обґрунтувавши його тим, що ухвалою суду від 08.01.2026 обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, кримінальне провадження зупинено до його розшуку. Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України ОСОБА_4 07.02.2026 перетнув державний кордон у пункті пропуску «Старокозаче» та в Україну не повертався. Враховуючи, що місце знаходження обвинуваченого на території України не встановлено, а наявні дані підтверджують факт його виїзду за кордон, прокурор вважає, що застосування механізмів міжнародного правового співробітництва є єдиним можливим способом забезпечення його явки до суду та посилаючись на ст. 575 КПК України, згідно якої видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання під вартою і зважаючи на існування ризиків, передбачених пунктами 1,3 ч.1 ст.177 КПК України просить оголосити обвинуваченого у міжнародний розшук та обрати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити заявлені вимоги.
Суд, перевіривши матеріали клопотання, матеріали судової справи, дійшов наступних висновків.
Ухвалою суду від 08.01.2026 було задоволено клопотання прокурора та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За змістом ч. 1 ст. 335 КПК України, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Під ухиленням від явки суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. Особою, яка ухиляється від суду, визнається відома цим органам особа як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від суду.
Належною процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну.
Норми КПК України не містять визначення терміну «міжнародний розшук», при цьому таке поняття використовується в цьому кодексі як обов'язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч. 5 ст. 139, 297-1, 297-4, 323 КПК України). Зважаючи на це у даному випадку застосуванню підлягають загальні положення ст. 9 КПК України, відповідно до вимог якої, закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу.
З системного аналізу норм КПК України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» та інших відомчих нормативно-правових актів, можна дійти висновку, що законодавство передбачає три види розшуку: 1) внутрішньодержавний (національний) розшук; 2) міждержавний розшук; 3) міжнародний розшук.
Внутрішньодержавний (національний) розшук осіб направлений на розшук осіб, які вчинили кримінальне правопорушення на території України. Такий розшук може здійснюватися шляхом проведення уповноваженими суб'єктами відповідних ОРЗ, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій у межах ОРС або кримінального провадження.
Міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Розшук особи в Україні та міжнародний розшук особи відрізняється як за територією, на якій здійснюється даний розшук, так і за суб'єктами, які його здійснюють.
Разом з цим, главою 44 КПК України врегульовано питання видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція). Зокрема, передбачено, що клопотання про видачу особи готує прокурор, слідчий, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок. Екстрадиція в розумінні Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 передбачає двосторонні відносини між запитуючою та запитуваною сторонами, згідно яких договірні сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою. Тобто, в даному випадку, екстрадиція як процедура міжнародного співробітництва відбувається вже після того, як особу оголосили в міжнародний розшук задля відшукання та затримання.
За змістом клопотання прокурора, з доданих до нього матеріалів, а також матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні судом оголошений у внутрішньодержавний (національний розшук).
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України від 11.03.2026 ОСОБА_4 07.02.2026 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Старокозаче».
Разом з цим, встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження, а тому є потреба в оголошенні його в міжнародний розшук.
Що стосується вимог клопотання в частині застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд виходить з наступного.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оцінюючи наведені у клопотанні ризики, передбачені пунктами 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає їх недоведеними і такими, що грунтуються на припущеннях.
Стосовно наявності ризика, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, переховуватись від суду, то суд зазначає, що сам по собі виїзд громадянина іншої держави в умовах воєнного стану за межі України не є достатнім аргументом для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до обвинувального акту обвинувачений вчинив крадіжку майна на суму 1104 грн.
В той час у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, вбачаються підстави для закриття провадження у справі у відповідності до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Стосовно наявності ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - впливати на свідків, що суд зазначає таке.
Так з часу вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, 13.07.2013 року, минуло більше 12 років, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомості про свідків і їх допит під час досудового розслідування відсутні, отже ризик впливати обвинуваченого на свідків також є необгрунтованим.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.
Враховуючи, недоведеність прокурором ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що обрання обвинуваченому найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не буде виправданим та необхідним.
Керуючись ст. ст. 177, 193, 369-372, 575 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Оголосити в міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гянджа Республіка Азербайджан, громадянина Азербайджану, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
До розшуку обвинуваченого судове провадження зупинити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1