Харківський районний суд Харківської області
17 березня 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/8947/21
Провадження №1-кп/635/626/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221170001929 від 19.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та переховування від суду, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та виправдовують необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Прокурор зазначив, що оголошення обвинуваченого у розшук та переховування від суду, така поведінка свідчить про ухилення останнього від суду, а також тягне за собою затягування процесу розгляду кримінального провадження по суті та спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та навів обґрунтування ризиків, передбачених п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що обвинувачений від суду не переховувався, повістки не отримував, оскільки тривалий час проживав за іншою адресою, також зазначив, що має поганий стан здоров'я, а саме захворювання ніг, на підтвердження чого надав суду відповідні медичні довідки.
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Як вбачається зі змісту положень параграфу 1 глави 18 КПК України, питання про застосування, зміну або продовження запобіжного заходу, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, судом вирішується виключно на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, обов'язок по доведенню існування ризиків, які дають підстави для застосування чи продовження запобіжного заходу, покладається на сторону обвинувачення.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду у цьому кримінальному провадженні, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.01.2024 вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.01.2025 оголошено розшук ОСОБА_5 , кримінальне провадження зупинено до розшуку ОСОБА_5 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06.01.2026 відновлено провадження у справі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06.01.2026 відновлено провадження у справі та надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу до Харківського районного суду Харківської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
17.03.2026 о 14:30 на підставі ухвали суду ОСОБА_5 був затриманий з метою доставлення до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, суд враховує, що згідно обвинувального акту, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 згідно вимог статті 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає міру покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку викликався в судові засідання, до суду систематично не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв; за адресою місця проживання не проживає, його фактичне місцезнаходження суду не відоме, оголошений у розшук, що свідчить про наявність ризику переховування від суду.
Крім того, незворотність настання покарання може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ураховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику переховування від суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками(обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за частиною 2 статті 121 КК України, яке може бути призначене ОСОБА_5 , у випадку винесення вироку відносно нього та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на конкретні обставини справи та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від суду.
У даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти єдиному заявленому прокурором ризику, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до стаття 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд згідно статті 178 КПК України, враховує особу обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вчинення корисливих кримінальних правопорушень.
Крім того, суд приймає до уваги доводи та докази надані стороною захисту, а саме, що у обвинуваченого погіршився стан здоров'я. На підтвердження цьому надав медичну документацію, згідно якої вбачається, що ОСОБА_5 має діагноз - лівобічний коксартроз ІІІ-ІV ст, виражений больовий синдром(виписка із медичної карти стаціонарного хворого №1663 від 05.05.2023).
Враховуючи вищенаведене, наявність зазначених ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації, а саме АДРЕСА_1 .
На переконання суду, застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж домашній арешт буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановленого ризику.
На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічній період доби відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленому прокурором ризику та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1 частини 1 статті 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 315, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 15 травня 2026 року включно, заборонивши в період часу з 22:00 до 07:00 наступного дня відлучатися з місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України на строк дії ухвали, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-не відлучатись за межі Харківської області без дозволу суду;
-невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
-утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 15.05.2026 включно.
Копію ухвали для виконання та контролю за належною поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити Відділенню поліції №1 Харківського РУП №2 Головного управління національної поліції в Харківській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20.03.2026
Суддя ОСОБА_6