Харківський районний суд Харківської області
17 березня 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/953/26
Провадження №1-кп/635/821/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,
У провадженні Харківський районний суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України.
У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів та покласти на нього такі обов'язки у вигляді: заборонити залишати житло за місцем його мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин строком на 60 днів; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до прокурора, суду із встановленою періодичністю; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вказав на доцільність продовження відносно обвинуваченого строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв'язку з тим, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частиною першою статті 177 КПК України, що були підставами для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу продовжують існувати по теперішній час, вони не зменшилися та виправдовують необхідність продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу. Наведені підстави, на думку прокурора, свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам, застосувавши до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти продовження стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію свого підзахисного.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, захисника, потерпілого, дослідивши клопотання та додані до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення(ч. 3 ст. 331 КПК України).
Відповідно до стаття 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчиняти інші кримінальні правопорушення та інше. Таким чином при продовженні дії запобіжного заходу суд також виходить з вищевказаної мети.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 27.01.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 23.03.2026.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у домашнього арешту, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, суд вважає, що обґрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . Питання обґрунтованості пред'явленого, обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження(підготовка до судового розгляду) наразі не вирішується, оскільки докази, які на думку сторони обвинувачення його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку глави 4 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання обґрунтованості чи необґрунтованості пред'явленого обвинувачення.
Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченими переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до відповідних дій.
Суд зазначає, що злочин, який ставиться у провину ОСОБА_6 є суспільно-небезпечним нетяжким злочином, максимальна санкція за який передбачає позбавлення волі на строк до трьох років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Також слід зазначити, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину під час іспитового строку.
При цьому, суд враховує, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
В даному випадку, суд погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину із-за застосуванням насильства, а також тим, що ОСОБА_6 відомі показання свідків та потерпілого, особисті дані яких відкриті обвинуваченому, з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону. Обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив шляхом погроз, вмовлянь з метою, щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину, або змінили раніше надані показання.
В даному випадку, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків та потерпілу особу у цьому ж кримінальному провадженні.
Що стосується посилання прокурора, на наявність ризику щодо вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає його доведеним, з урахуванням статті за якою висунете обвинувачення, а також тієї обставини, що ОСОБА_6 офіційно не працює, хоча є працездатним чоловіком, не має законних джерел отримання заробітку, має репутацію особи, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується вимогою про судимість та на шлях виправлення не став та знову вчинив злочин проти здоров'я особи.
Тому, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що з моменту обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Ураховуючи наведене, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підстави, які були на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, продовжують існувати.
Об'єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт протягом певного періоду доби у судовому засіданні не встановлено.
Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об'єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м'яких, запобіжних заходів, суду захисником та обвинуваченим не надано.
Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - домашній арешт протягом певного періоду доби, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.
На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , пов'язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту протягом певного періоду доби відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів - до 15 травня 2026 року включно, заборонивши в період часу з 22:00 до 07:00 наступного дня відлучатися з місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України на строк дії ухвали, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- не відлучатись за межі Харківської області без дозволу суду;
- невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 15.05.2026 включно.
Копію ухвали для виконання та контролю за належною поведінкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити Слідчому відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20.03.2026
Суддя ОСОБА_7