Харківський районний суд Харківської області
16 березня 2026 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/5784/17
Провадження №1-кп/635/630/2026
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України.
Під час судового розгляду вищезазначеного кримінального провадження захисником ОСОБА_4 було заявлено клопотання про повернення суми застави.
В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що 29.06.2017 ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_6 у відношенні обвинуваченої ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 128 000,00 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого, місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками по кримінальному провадженню, про всі обставини, що стосуються кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220430003274 від 12 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. На думку захисника, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу. Так, до слідчого судді не зверталися з клопотаннями про продовження дії застави, запобіжний захід продовжено не було. Оскільки застава була внесена 04.07.2017, а процесуальні обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого з моменту внесення застави, враховуючи те, що обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше 2 місяців, то запобіжний захід у вигляді застави припинив свою дію 04.09.2017 тому на думку захисника застава підлягає поверненню.
В судовому засіданні захисник та обвинувачена підтримали клопотання у повному обсязі, просили повернути раніше сплачену суму застави в межах даного кримінального провадження.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що розгляд кримінального провадження триває, а визначена застава, як вид запобіжного засобу не обмежений будь-яким строком.
Дослідивши вищезазначене клопотання та матеріали справи, заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до наступного.
Згідно із статтею 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою(заставодавцем). Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов'язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Аналіз положень статті 182, 194, 196, 197, 199, 203 КПК України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у частині п'ятій статті 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Згідно частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються(ч.7 ст. 194 КПК України).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що не звернення прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, є підставою для припинення дії ухвали суду в частині виконання покладених на підозрюваного/обвинуваченого обов'язків.
При цьому, відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, у випадку доведення існування обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК України, на обвинуваченого в будь-якому випадку покладається обов'язок з'являтися за кожною вимогою до суду або іншого визначеного органу державної влади, який діє протягом строку дії відповідного запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що запобіжний захід у вигляді застави відносно обвинуваченої ОСОБА_7 свою дію 04.09.2017, як стверджує сторона захисту, не припинив, обов'язок прибувати за кожним викликом до суду також діє, а відтак підстави для повернення застави особі, яка її внесла у суду відсутні. Не звернення прокурора з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, з урахуванням принципу диспозитивності, не є підставою для повернення застави.
Відповідно до частини 2 статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених цим Кодексом(ч. 1 ст. 177 КПК України).
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу вказані ризики не змінились та є триваючими.
Враховуючи те, що застава є безстроковим запобіжним заходом, яка не пов'язана з обмеженням конституційного права особи на свободу і особисту недоторканість, крім того, розмір застави було обрано після оцінювання сукупності обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає, що наразі відсутні підстави для повернення суми застави, оскільки розгляд даного кримінального провадження наразі триває, жодні свідки ще судом не допитані, тому суд вважає раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави слід залишити без змін, оскільки він є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 132, 177, 178, 182, 194, 201, 331 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про повернення суми застави у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Повний текст ухвали складено 20.03.2026
Суддя ОСОБА_8