Справа № 385/255/20
про продовження строку дії запобіжного заходу
"18" березня 2026 р. м. Благовіщенське
Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12019120120000504 від 20.09.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандурове Гайворонського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, місце проживання якого зареєстроване та який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який не працює, має середню освіту, неодруженого, який утриманців не має, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України клопотання учасників судового засідання про продовження строку дії та зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого,
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, вчиненого за таких обставин:
20.09.2019 близько о 19.00 год. в с. Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області, на дамбі сільського ставка, що розташована на відстані 400 метрів від вул. Кобзаря, в ході сварки з ОСОБА_6 з приводу підозри останнього у вчиненні крадіжки сільгосппродукції, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом на умисне вбивство, з мотивів особистої неприязні, здійснив постріл в потерпілого ОСОБА_6 з мисливської гладкоствольної рушницї марки МЦ2112 №4267, 12 калібру та заподіяв тому вогнепальне поранення та тілесні ушкодження, від яких той помер.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області від 19.01.2026 року продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до 19.03.2026 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтував наявністю ризиків, передбачених пунктами 1- 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: тим, що розгляд справи ще не проведений, при цьому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому зможе переховуватись від суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. Зважаючи на це, вважає неможливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, так як вони не зможуть запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
До суду звернулись громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з клопотаннями про зміну судом запобіжного заходу відносно обвинуваченого та звільнення його з під варти під їх особисту поруку. На обґрунтування вказали, що вони є, відповідно, головою та бригадиром Фермерського господарства «Людмила» с.Бугове Голованівського району, знають ОСОБА_4 зобов'язуються забезпечити його явку до суду під час розгляду справи.
Обвинувачений та захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт та звільнити його з під варти під особисту поруку. На обґрунтування своєї позиції повідомили про те, що обвинувачений має хвороби і потребує лікування за межами СІЗО.
Суд також заслухав пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили свою згоду на особисту поруку та зобов'язались забезпечити явку обвинуваченого до суду під час розгляду справи.
Суд дослідив надані захисником та обвинуваченим документи, з яких встановив таке:
-з виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради, суд встановив, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному відділенні закладу з 28.02.2026 року по 09.03.2026 року з приводу цукрового діабету 2 типу. Виписаний з покращенням. Рекомендовані дієта, нагляд у сімейного лікаря, консультація в ООЦ у тора кального онкохірурга;
-з виписки № 7 із медичної карти ОСОБА_4 вбачається наявність у обвинуваченого захворювання на цукровий діабет тип 2 та остеохондроз. Вказано, що хворому надавались рекомендації ендокринолога, офтальмолога, невролога.
Вирішуючи заявлені клопотання суд керується такими положеннями кримінального процесуального законодавства:
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України, обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, пояснення заявників, дослідивши клопотання та надані на їх обґрунтування документи суд дійшов такого висновку:
Вирішуючи заявлені клопотання суд зважає на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного зі спричиненням смерті людини. Заслуговують на увагу непоправні наслідки правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.
Суд вважає слушною думку прокурора про те, що знаходячись на волі обвинувачений зможе незаконно вплинути на свідків, адже судове слідство по справі не проведене, знищити, сховати, змінити докази по справі.
Заслуговують на увагу висловлені прокурором ризики того, що зважаючи на тяжкість обвинувачення, відсутність у обвинуваченого постійної роботи, соціальних зв'язків, обвинувачений зможе переховуватися від суду, перешкоджати судовому слідству іншим шляхом, як от не з'являючись для проведення експертизи тощо. Обґрунтованою є і думка прокурора про можливість обвинуваченого продовжити злочинну діяльність з огляду на тяжкість та характер дій у вчиненні яких він обвинувачується.
Оцінивши можливість звільнення обвинуваченого під особисту поруку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд переконався, що вказані громадяни є безумовно такими, що заслуговують на довіру і зможуть доставити обвинуваченого до суду. Водночас такий запобіжний захід не убезпечить від вказаних вище ризиків незаконного впливу обвинуваченого на свідків, знищення, пошкодження, приховування доказів по справі, продовження протиправної діяльності, що потребує постійного контролю за обвинуваченим і є складним з огляду на зайнятість поручителів по роботі та те, що вони мешкають в іншому населеному пункті з обвинуваченим.
З тих же міркувань суд вважає неможливим зміну запобіжного заходу обвинуваченому на нічний домашній арешт. При цьому надані стороною захисту документи про стан здоров'я на думку суду не підтверджують неможливості лікування обвинуваченого в умовах СІЗО.
Керуючись положеннями пункту 1) частини 4 статті 183 КПК України суд не визначає застави обвинуваченому, зважаючи на те, що ОСОБА_4 , обвинувачується у злочині, пов'язаному із загибеллю людини.
Оцінивши усі вказані вище фактори у їх сукупності, суд також дійшов переконання що про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому.
Суд враховує і практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практика Європейського суду з прав людини, передбачають, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні від 26.06.1991, справа «Лательє до Франції», зазначено, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства ї соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу та є обґрунтованим.
Суд вважає обґрунтованою позицію прокурора, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможцть запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1- 5 частини 1 статті 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у ході судового розгляду кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 183, 184, 194, 197, 199, 331, 369, 370, 371, 372 КПК України, суд
постановив:
Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12019120120000504 від 20.09.2019 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18 травня 2026 року включно.
Відмовити обвинуваченому та його захисникам у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на особисту поруку громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Копію ухвали негайно направити до Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" для виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений до 20.03.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1