Справа №399/1244/25
Провадження №2/399/144/2026
Іменем України
20 березня 2026 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на їх користь заборгованість за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 року в розмірі 6810 гривень.
Позов мотивований тим, що 31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» укладено договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 року ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 до ТОВ «ФК дебт коллекшн» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
11.03.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2901423268/262242 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000.00 гривень, дата надання кредиту: 11.03.2020 року строк кредиту: 30 днів, валюта кредиту:UAH, відсоткова ставка 1, 85% (процентів) на добу.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 6810, 00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000.00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 4810 грн.
На підтвердження видачі, товариством, кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 11.03.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000, 00 грн. за реквізитами платіжної картки № 4188 - 37хх - хххх - 8113, що в свою чергу являється доказом видачі кредитних коштів.
У відповідності до умов кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. На підставі вищевикладеного просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник ТОВ «ФК дебт коллекшн» - адвокат Парфомчук С.В. в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. В позвній заяві просив суд проводити судовий розгляд проводити без участі представника, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомила. Відзиву на позовну заяву не подавала та клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла.
Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено що, в порядку досудового врегулювання спору ТОВ «ФК дебт коллекшн» направило лист за вих. № б/н від 27.05.2025 року ОСОБА_1 з повідомленням про перехід права вимоги до ТОВ «ФК дебт коллекшн» та вимогою повернення суми заборгованості за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 в розмірі 6810 гривень /а.с. 7/.
Згідно виписки з особового рахунку станом на 26.05.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК дебт коллекшн» за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 року в розмірі 6810 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000 грн., прострочена заборгованість за комісією - 0, 00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 4800 грн. /а.с. 8/.
11.03.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 2901423568/262242, відповідно до якого останній надався кредит в розмірі 2000 гривень, строком на 30 днів з поверненням до 09.04.2020 року, 1, 85% на добу за користування кредитними коштами, з наданням кредитних коштів в безготівковій формі та реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 вказаної клієнтом та графіком платежів. Договір укладений в письмовій електронній формі шляхом підписання його електронним підписом у виді одноразового електронного ідентифікатора, про що свідчить довідка про ідентифікацію /а.с. 11, 16-19/.
31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті фінанси груп» укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги і до ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021 року ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 року в розмірі 6810 гривень, з яких: сума виданого кредиту - 2000 гривень, залишок по відсоткам - 4810 грн., /а.с. 10, 20-23, 26/.
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті фінанси груп» та ТОВ «ФК дебт коллекшн» укладено договір № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги, відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» відступив право вимоги за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 до ТОВ «ФК Дебт коллекшн» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги і до ОСОБА_1 в тому числі. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 року ТОВ «ФК дебт коллекшн» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 року в розмірі 6810 гривень, з яких: сума виданого кредиту - 2000 гривень, залишок по відсоткам - 4810 грн., /а.с. 9, 12-13, 31, на звороті/.
Згідно відповіді за вих. № 2025-ПО/217 від 19.08.2025 року, наданої на адвокатський запит адвоката Парфомчука С.В., ТОВ «Платежі онлайн» надало Додаток № 1, в яковому міститься інформація про перерахування грошових коштів об 15 год. 40 хв. 20 сек. 11.03.2020 року в розмірі 2000 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_1 вказаного ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору № 2901423268/262242 від 11.03.2020 року /а.с. 28-29, на звороті/.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIIIвід 03.09.2015 (який набрав чинності 30.09.2015), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ( частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Отже, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі, в повернення оплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
Крім тог,о представник позивача - адвокат Пархомчук С.В. разом з позовною заявою подав до суду договір № 11/07/2025 про надання правничої допомоги від 11.07.2025 року укладений між ТОВ «ФК дебт коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В. Згідно акту про отримання правової допомоги від 26.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 11.07.2025 року № 11/07/2025 року загальна вартість робіт (послуг) склала 10500 гривень, та оплачено товариством згідно платіжної інструкції № 9837 від 26.01.2026 року /а.с. 14-15, 53-56/.
З огляду на викладене суд повідомляє наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що при малозначності даної справи стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 133, 137, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», код ЄДРПОУ 44243120, зареєстрованого за адресою: вул. Саперне Поле, буд. 12, м. Київ, 01042, заборгованість за кредитним договором № 2901423268/262242 від 11.03.2020 року у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень 00 копійок та стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справ.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.М. Лях