Хаджибейський районний суд міста Одеси
Справа № 522/1818/26
Провадження № 2/521/1818/26
18 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м.Одеси МАРКАРОВА С.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви
позивач: ОСОБА_1
відповідач: суддя Приморського районного суду м. Одеси
Бондар В'ячеслав Якович
предмет позову: визнання дій неправомірними, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії судді Приморського районного суду м. Одеси Бондара В.Я. при розгляді ним заяви про відвід судді Чорнухи Ю.В.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав :
Право на судовий захист за Конституцією України означає, що кожна особа може звернутися до суду, якщо вважає, що її права, свободи чи інтереси порушені, не визнані або оспорені.
Порядок звернення здійснюється відповідно до процесуального законодавства: Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), Кодексу адміністративного судочинства (КАС) або Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.
Позов до судді (як фізичної особи) про визнання дій або рішень незаконними в межах справи, яку він розглядає, розглядав не передбачений процесуальним законодавством.
Зазначений висновок суду узгоджується, зокрема із Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2024 у справі № 953/19814/21, за якою оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається.
Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.
Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами відповідно цивільного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами (Постанова ВП ВС від 20.11.2019 у справі № 454/3208/16-ц).
Позовні вимоги про визнання незаконними пов'язаних з розглядом судової справи дій/б бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов'язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Оскарження дій судді регулюється спеціальним Законом України «Про судоустрій та статус суддів», а тому повинно бути здійснено у процесуальному порядку.
Інші дії сторін, направлені на визнання/невизнання дій судді у конкретній справі, окрім як із застосуванням процесуальних механізмів, передбачених ЦПК, та направлені на позапроцесуальний вплив на суддю, зокрема шляхом подання окремих штучних позовів про визнання дій судді незаконними у конкретній справі, яка не закінчена розглядом по суті, кваліфікується судом як зловживання стороною своїми процесуальними правами.
Усі заяви, клопотання про незгоду з діями судді, його відвід тощо, повинні бути заявлені в межах цивільної справи, яка розглядається суддею по суті, та можуть бути в подальшому переглянуті в порядку апеляційного та касаційного провадження.
Пред'явлення позовів до судді чи суду за дії, вчинені при здійсненні правосуддя, поза передбаченим процесуальним законом порядком визначається як втручання у здійснення правосуддя та посягання на незалежність суддів.
Такий висновок зробив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі №6-28768 св 15.
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посяганням на процесуальну незалежність.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.
Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції».
Таким чином, чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.
В пункті 10 ППВСУ від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» судам роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій та судових рішень судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій.
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України,-
У відкритті провадження відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 352, 354 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Світлана МАРКАРОВА
Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2026