Справа №504/1641/25
Провадження №3/504/16/26
19.03.2026с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, інваліда 3 групи, перебуває в цивільному шлюбі, інструктора відділення ЗВД ЦПК ВА м.Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.05.1998р. Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03.04.2025р. поліцейським взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку УПП в Одеській області Ткач В.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБА №117591, згідно якого 03.04.2025р. о 08:04 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.Олександрівка вул.Центральна, 6, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes Benz» н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що під час того, як він керував транспортним засобом, виконуючи свої службові обов'язки як військовослужбовця (брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України), його зупинили співробітники поліції з приводу того, що він нібито перетнув дві суцільні смуги. Під час спілкування співробітники поліції почали зухвало з ним спілкуватися та висловили підозру щодо його нібито-то перебування в стані алкогольного сп'яніння, він заперечував факт вживання алкогольних напоїв, просив викликати співробітників ВСП, однак його відмову проігнорували, тому він відмовився проходити огляд, бо вважав це неправомірним та йому необхідно бути на завданні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку УПП в Одеській області Ткач В.І. (особа, яка склала протокол) підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що відбувалося нормальне спілкування, ОСОБА_1 повідомив, що має статус учасника бойових дій та є діючим військовослужбовцем. На його думку, співробітники ВСП не мають відношення до складання даного протоколу.
Дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши пояснення ОСОБА_1 вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КпАП України відсильна, що зобов'язує працівників поліції, викладаючи суть адміністративного правопорушення у точній відповідності ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначати в протоколі, на підставі яких ознак представником поліції було виявлено стан алкогольного сп'яніння, що саме пропонувалось особі, в якій послідовності, вказати дії, які свідчать про ухилення водія від огляду та які дії свідчать про керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Разом із тим, на момент керування транспортним засобом, а саме 03.04.2025р. ОСОБА_1 знаходився на виконанні службово-бойового завдання по забезпеченню оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що підтверджено відповідною довідкою в/ч НОМЕР_4 про безпосередню участь останнього в таких заходах в період з 01.04.2025р. по 05.04.2025р.
Таким чином, під час оформлення адміністративних матеріалів співробітники поліції достовірно знали, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків. Зазначена обставина підтверджується відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні.
Водночас, відповідно вимог КУпАП щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, що визначено приписами ст. 266-1 КУпАП.
Відповідно протоколу, військовослужбовець ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу із ознаками алкогольного сп'яніння, а тому за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Слід зазначити, що цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий, а тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП - є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем під час виконання ним службових обов'язків.
При цьому, згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях ( зокрема за кермом) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У той же час, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Виходячи з обставин справи, наданих суду доказів, суд приходить до висновку про неможливість прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Наведені обставини вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан