Житомирський апеляційний суд
Справа № 287/49/26Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.
19 березня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Тележинського Олега Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі в режимі відеоконфереції апеляційну скаргу адвоката Тележинського О. С. на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 15.01.2026 року о 20 год. 30 хв. в с. Тепениця Коростенського району Житомирської області, по вул. Молодіжній, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі Олевській ЦЛ водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Тележинський О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відтак, ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Як убачається з матеріалів справи (відео запису) та наданим протоколом працівниками поліції, зупинки автомобіля вони не проводили, автомобіль в русі не знаходився, а стояв припаркований на узбіччі дороги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 15.01.2026 убачається, що 15.01.2026 року, о 20 год. 30 хв., в с. Тепениця, по вул. Молодіжній, Коростенського району, Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі Олевській ЦЛ водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №567676 від 15.01.2026, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився (а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявленні ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.4);направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.5); рапорті чергового відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 15.01.2026 року зі змісту якого слідує, що 15.01.2026 року о 20 год. 58 хв. на службову лінію 102 надійшло повідомлення про те, що на дорозі в с. Тепениця, Коростенського району, Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 , який з'їхав у кювет. Заявник - ОСОБА_2 . За результатами відпрацювання встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 , не впорався з керуванням, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив з'їзд у кювет. В ході спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (а.с.10); копії письмових пояснень ОСОБА_3 від 15.01.2026 року у якому останній вказав про те, що до нього під'їхав громадянин на ім'я « ОСОБА_4 », який попросив показати де проживає ОСОБА_5 . У подальшому ОСОБА_3 сів до салону автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 , та вони разом з ОСОБА_1 вирушили до ОСОБА_6 . Олег пропонував ОСОБА_3 сісти за кермо транспортного засобу, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_3 відмовився. По дорозі ОСОБА_4 не впорався з керуванням та з'їхав у кювет. Через деякий час на місце події виїхали працівники поліції. Стверджує, що за кермом був саме ОСОБА_4 (а.с.11); копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.01.2026 року у якому остання зазначила, що була свідком як водій транспортного засобу автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 з'їхав у кювет. Саме вона викликала працівників поліції. При цьому, ОСОБА_2 вказує про те, що водій автомобіля ОСОБА_4 перебував у п'яному вигляді та поводив себе неадекватно (а.с.12); наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.15).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 спростовується належними та допустимими доказами, яким суд дав правильну оцінку, а саме письмовим поясненням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які пояснили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.Окрім того, на відео свідки підтверджують працівникам поліції, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що екіпаж поліції прибув на місце у зв'язку з викликом. На відео зафіксовано, що на місці події стоїть автомобіль та очевидці. В ході подальшого з'ясування обставин встановлено особу, на яку вказали свідки, ним виявився ОСОБА_1 . Також свідки зазначили «він заїжджав туда, заднім ходом», тобто що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. На запитання уповноваженої особи «хто водій ТЗ», ОСОБА_1 відповів «помогаю, неизвестно хто», останній жодних пояснень щодо керування автомобілем не виказував.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він не був водієм транспортного засобу автомобіля марки FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_1 . Поліції даний факт він не повідомляв, оскільки злякався, пригадати хто саме керував автомобілем не може.
Апеляційний суд також критично оцінює пояснення ОСОБА_1 та його захисника щодо того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки вказані ними покази спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Поліцейські не здійснювали зупинку транспортного засобу, а прибули на виклик, а тому їх дії не підлягають перевірці на відповідність ст.35 ЗУ «Про національну поліцію».
Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Тележинського Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Олевського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. Скітневська