Справа № 675/373/26
Провадження № 3/675/108/2026
17 березня 2026 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., захисника особи відносно якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності - адвоката Каруна В.П., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали відділу поліцейської діяльності №2 Шепетівського районного управління поліції ГУНП України в Хмельницькій області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , фактичне місце проживання якої по АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,
08.03.2026 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_2 (далі по тексту постанови - ОСОБА_2 ) у с. Нове Село Шепетівського району Хмельницької області по вул. Героїв Небесної Сотні, 37, керуючи ТЗ - автомобілем Фольцваген Тауран, д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху, при виїзді з узбіччя не впевнилася в безпечності руху та скоїла зіткнення з автомобілем Рено д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямі, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_2 допустила порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_2 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди та допустила порушення п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинила також і адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнала повністю, вказала, що в подальшому буде більш уважною під час здійснення відповідного маневру автомобілем, просила застосувати стягнення, визначене законом без позбавлення права керування транспортними засобами.
Захисник у судовому засіданні, підтримав позицію ОСОБА_2 , не оспорюючи обставин інкримінованих адміністративних правопорушень, просив врахувати сімейний стан останньої, відсутність даних про її притягнення до адміністративної відповідальність, перебування у шлюбі з учасником бойових дій, наявність трьох дітей та нагальній потребі подальшого використання автомобіля, а відтак застосування адміністративного стягнення не пов'язаного з позбавленням права керування транспортними засобами, що цілком забезпечить досягнення мети вказаної у ст. 23 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_1 просив вирішити питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно вимог чинного законодавства, не вбачав підстав для позбавлення останньої права керування транспортними засобами.
Заслухавши учасників судового провадження, констатую, що окрім повного визнання вини ОСОБА_2 , її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доводиться також наступними дослідженими судом доказами, які були безпосередньо досліджені та ретельно перевірені судом.
Так протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609435 від 08.03.2026, схемою місця ДТП та фото-таблицями зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставин, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, в тому числі, зазначення учасників ДТП під час складання схеми, розміщення автомобілів, механічних пошкоджень транспортних засобів та належності транспортних засобів відповідним особам.
Аналізуючи докази, що містяться в справі про адміністративне правопорушення, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609435 від 08.03.2026, дослідивши схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.03.2026, підписану ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких застережень, їхніми пояснення, наданими у судовому засіданні, відеозаписи та фотознімки з місця дорожньо-транспортної пригоди, приходжу до висновку, що зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN TOURAN», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_3 , належному та під керуванням ОСОБА_1 виникло, внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що тягне адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень статті 124 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, п. 10.1 ПДР передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У контексті вказаних приписів ПДР, необхідно наголосити, що ОСОБА_2 проігнорувала п. 10.1 ПДР, так як перед початком руху і виїзді з узбіччя не впевнилася в безпеці руху та скоїла зіткнення з автомобілем RENAULT», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Наведені вище докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому адміністративному правопорушенні.
В цілому дослідивши наявні в матеріалах справи докази, пояснення ОСОБА_2 , її захисника та ОСОБА_1 , вважаю, що здобуто достатньо підстав про доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху, що перебувало у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками, а відтак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також необхідно врахувати, що ст. 122-4 КУпАП передбачено, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Як встановлено в ході судового розгляду ОСОБА_2 будучи учасником дорожньо - транспортної пригоди залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, що є порушенням пп. «а» п. 2.10 ПДР, яка визначає, що в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Винуватість ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП доводиться дослідженими судом доказами, що зазначені вище, а також протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609455 від 08.03.2026, зізнавальними поясненнями ОСОБА_2 , яка пояснила таке порушення раптовим емоційним станом після ДТП, а також поясненнями ОСОБА_1 , які були безпосередньо досліджені та ретельно перевірені судом.
Вивчивши у взаємозв'язку усі наявні матеріали справи, вважаю, що здобуто достатньо підстав про підтвердження порушення пп. «а» п. 2.10 ПДР Правил дорожнього руху та про доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 122-4 КУпАП.
Обставиною, що згідно з ст. 34 КУпАП пом'якшує відповідальність правопорушника, є щире розкаяння винного.
Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених адміністративних правопорушень, ставлення винної до вчинених правопорушень, її позитивних характеризуючих даних, сімейного стану, відсутність тяжких наслідків спричинених вчиненими правопорушеннями, приходжу до висновку, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП і в межах санкції ст. 122-4 як встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Переконаний, що саме таке стягнення забезпечить досягнення мети вказаної у ст. 23 КУпАП, оскільки з огляду на обставини справи та особу ОСОБА_2 накладення більш тяжкого адміністративного стягнення було б явно несправедливим.
У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 122-4, 124, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр Король