Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2867/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 58 Доповідач Павицька Т. М.
19 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про самовідвід по цивільній справі №296/2867/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі,
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом у якому просив визнати інформацію, поширену ОСОБА_3 про те, що журналістські розслідування та відеоматеріали позивача є замовними, такою, що не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення письмового вибачення на дошці оголошень Олїївської сільської ради у вигляді офіційного документа, формат А4, завіреного нотаріусом, у термін 10 днів з моменту набуття рішення суду законної сили. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Зобов'язати відповідача утриматися від подальшого поширення подібних неправдивих висловлювань щодо позивача. Стягнути з відповідача судові витрати у встановленому законом порядку. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що 11.03.2025 після судового засідання у Житомирському районному суді Житомирської області, в якому розглядалася справа щодо конфлікту інтересів відповідача, позивач звернувся до ОСОБА_3 з питанням щодо виконання рішення суду, яким його було зобов'язано спростувати неправдиву інформацію про позивача у соціальних мережах. У відповідь відповідач повторно публічно образив ОСОБА_2 , заявивши, що всі відеозаписи, журналістські розслідування та матеріали позивача є замовними, а останній отримує від третіх осіб за це грошові кошти. Такі висловлювання на думку позивача є наклепом, оскільки не відповідають дійсності, порочать його честь, гідність та ділову репутацію, формують у суспільства негативне уявлення про його діяльність, були висловлені в присутності інших осіб, зокрема адвоката відповідача, журналістів, прокурорів та інших відвідувачів суду.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_3 11.03.2025 у Житомирському районному суді Житомирської області про те, що журналістські розслідування та відеоматеріали ОСОБА_2 є замовними. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2000,00 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді: Коломієць О.С., Шевчук А.М.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 15 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження по даній справі та призначено справу до розгляду на 19 березня 2026 року об 12 год. 00 хв.
Під час розгляду даної справи, суддя Павицька Т.М. заявила самовідвід.
19 березня 2026 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала заяву про відвід судді Павицької Т.М., посилаючись на ст. 36 ЦПК України.
У судовому засіданні, представник ОСОБА_4 не підтримала подану нею заяву про відвід.
Розглянувши заяву про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, з наступних підстав.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України.
Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28.12.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, зобов'язання спростувати інформацію та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 30.05.2024, у складі колегії суддів: ОСОБА_5 , Павицької Т.М., Борисюка Р.М. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, зобов'язання спростувати інформацію та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у закритій спільноті «Оліївська територіальна громада» соціального месенджера Viber. Зобов'язано ОСОБА_3 у строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили у цій справі спростувати зазначену недостовірну інформацію про ОСОБА_2 шляхом розміщення в закритій спільноті «Оліївська територіальна громада» у соціальному месенджері Viber резолютивної частини судового рішення у цій справі. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що під час розгляду цивільної справи 295/11823/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації в Богунському районному суді м. Житомира між сторона знову виник конфлікт, а саме ОСОБА_3 повторно публічно образив ОСОБА_2 .
Правовідносини у даній справі виникли із обставин розгляду апеляційним судом справи № 295/11823/23, що унеможливлює участь головуючої судді Павицької Т.М. у даній справі.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, №11/1987/134/188, §48).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).
При цьому, у контексті об'єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав вважати, що головуюча суддя Павицька Т.М. має особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошується, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Враховуючи те, що участь головуючого судді Павицької Т.М. у розгляді даної справи може викликати сумнів сторін в об'єктивності та неупередженості судді та суду в розгляді справи, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України заява про самовідвід головуючого судді Павицької Т.М. підлягає задоволенню, аби усунути обставини, які б давали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді та суду.
Таким чином, заяву про самовідвід головуючого судді Павицької Т.М. необхідно задовольнити, а справу передати для визначення суддів в порядку, передбаченому ст. ст. 33, 41 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 40, 259, 268 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву про самовідвід судді Павицької Тетяни Миколаївни задовольнити.
Відвести суддю Павицьку Тетяну Миколаївну від участі у розгляді апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2025 року у справі № 296/2867/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Ясинецької-Писаревської Надії Михайлівни на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, передати на повторний автоматизований розподіл.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2026 року.
Головуючий Т.М. Павицька
Судді О.С. Коломієць
А.М. Шевчук