Справа № 278/5786/25 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 70 Доповідач Панкеєва В. А.
19 березня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Панкеєвої В.А., вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, який продовжує навчання (у твердій грошовій сумі),
встановив:
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, який продовжує навчання (у твердій грошовій сумі), - задоволено у повному обсязі, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання у Державному університеті «Житомирська політехніка», у розмірі 3500 гривень щомісяця, починаючи стягнення з 11.11.2025 та до закінчення навчання, чи до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку, у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, 05 березня 2026 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, у якій заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що заявник має скрутне матеріальне становище, за період з січня 2025 року про грудень 2025 року доходу не отримував.
Дослідивши апеляційну скаргу, заяву про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (із змінами від 25.09.2015) роз'яснено, що відповідно до ст.8 Закону № 3674-VI та ст.82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища, скаржник надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого догоду, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11.02.2026, в яких вказано що за період з січня 2025 по грудень 2025 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків стосовно скаржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.
Проте суд зазначає, що надані скаржником відомості не можуть свідчити про те, що він не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображають відомості про об'єктивний матеріальний станскаржника станом на дату подання апеляційної скарги, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.
З огляду на те, що скаржник не є особою з інвалідністю, його не віднесено до інших пільгових категорій, а безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпункту 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн (1211,20*150%).
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та листа Державної судової адміністрації України від 28.08.2015 № 15-15335/15 судовий збір згідно закону перераховується у безготівковій або готівковій формі, при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомати для приймання платежів, інтернет-банкінг, банківські установи обов'язковими для заповнення платниками є наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA498999980313101206080006797
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле «призначення платежу» розрахункового документа повинно бути заповнено наступним чином: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За вказаних обставин, відкриття апеляційного провадження є неможливим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 січня 2026 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії даної ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, має бути поданий безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Панкеєва