Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1859/25 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.
Номер провадження №33/4805/241/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
18 березня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 20.07.2025 близько 01 год 55 хв в комендантську годину в м. Малин Житомирської області по вул.Степана Бандери, керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення, нестійка хода. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку правопорушник відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи. Зазначає, що працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу та проведення огляду на стан сп'яніння допущено істотні порушення вимог чинного законодавства. На його думку, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення ним Правил дорожнього руху та наявності ознак алкогольного сп'яніння, а відтак законних підстав вимагати проходження огляду у працівників поліції не було. Також стверджує, що уповноваженими особами допущено порушення під час складання та оформлення адміністративних матеріалів. Зокрема, він не відмовлявся від проходження огляду, вважав, що такий огляд мав проводитися у присутності двох свідків. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено без його участі, йому не було надано можливості надати пояснення та не вручено копію протоколу, що, на його думку, порушує вимоги КУпАП та його процесуальні права. Крім того, посилається на упереджене ставлення працівників поліції до нього.
Належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції повторно не з'явився, будь-яких клопотань на адресу суду не направляв.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228296 від 20.07.2025, вбачається, що ОСОБА_1 20.07.2025 близько 01 год 55 хв в комендантську годину в м. Малин Житомирської області по вул. Степана Бандери, керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2104», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення, нестійка хода. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку правопорушник відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228296 від 20.07.2025 (а.с.3,4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2025 (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.07.2025 (а.с.5); висновком КНП «Малинська міська лікарня» від 20.07.2025, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду без свідків (а.с.7); відеозаписом події з відеореєстратора службового автомобіля та бодікамери поліцейського (а.с.8).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського та автомобільного відеореєстратора об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам ч.7 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була викликана необхідністю перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години, про що водія було повідомлено. Під час спілкування з ОСОБА_1 у працівника поліції виникла обґрунтована підстава вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за змістом п.2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, уповноважений визначати наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції.
Відеозаписом також підтверджено, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, однак після прибуття до КНП «Малинська міська лікарня», своєю поведінкою ухилився від його проведення. Формально погодившись пройти огляд у медичному закладі, він висував умови щодо обов'язкової присутності свідків, незважаючи на роз'яснення працівників поліції про здійснення безперервної відеофіксації, що виключає обов'язковість залучення свідків. За таких обставин поведінка водія обґрунтовано розцінена працівниками поліції як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку. Також вбачається, що ОСОБА_2 були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть інкримінованого йому правопорушення, запропоновано надати пояснення.
Дії працівників поліції та лікаря закладу охорони здоров'я відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.
Апеляційний суд погоджується з висновками судді місцевого суду про те, що своєю процесуальною поведінкою ОСОБА_1 свідомо ухилився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, що підтверджується відеозаписом фіксації обставин події та зібраними у справі доказами.
Доводи про упереджене ставлення працівників поліції спростовуються наявним у справі відеозаписом.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Посилання у апеляційній скарзі на недотримання працівниками поліції порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими. З матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено суть правопорушення, він був обізнаний про складення щодо нього адміністративних матеріалів, ознайомлений з правами, визначеними ст.268 КУпАП, а отже мав можливість надати пояснення і ознайомитись з матеріалами, однак свідомо не скористався наданими процесуальними правами.
Окрім того, з правового аналізу норм п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», пунктів 3, 8, 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573, слідує, що факт пересування транспортним засобом під час дії комендантської години є достатньою підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу та перевірки документів для встановлення осіб, що перебувають у транспортному засобі.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич