Справа № 154/154/26 Провадження №33/802/236/26 Головуючий у 1 інстанції:Вітер І. Р.
Доповідач: Денісов В. П.
18 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Колєснік Н.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 18 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривень.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.
ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 05 грудня 2025 року, близько 11 год. перебуваючи за адресою: м. Володимир, вул. Сагайдачного поблизу приміщення Володимирського міського суду вчинила дії хуліганського характеру, а саме виражалась нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , шарпала її за одяг, ображала, обзивалась, чим порушила громадський спокій та порядок.
В поданій апеляційній захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_2 звернулась із заявою до правоохоронних органів лише 24.12.2025, тобто через 19 днів після події, яка за її твердженням мала місце 05.12.2025. Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено виключно на підставі пояснень заявниці та без належної перевірки об'єктивних доказів. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої інстанції послався на те, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується такими доказами.
Так, у своїй заяві ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , яка з жовтня по грудень 2025 року у соціальних мережах поширювала неправдиву інформацію про неї, її професійну діяльність, погрожувала фізичною розправою у телефонних розмовах та при зустрічах, образливо чіплялась на вулиці, зокрема 05.12.2025 (а.с.5).
Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , 05 грудня 2025 року близько 11 години ОСОБА_1 після судового засідання агресивно поводила себе, чіплялась до неї у громадської місці (а.с.6).
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , 05 грудня 2025 року близько 11 години ОСОБА_1 після судового засідання почала чіплятись до ОСОБА_2 , також обзивала останню, висловлювалась нецензурною лайкою та шарпала за одяг (а.с.7).
Допитана місцевим судом потерпіла ОСОБА_2 показала, що вона є представником органу опіки та піклування Володимирської міської ради та брала участь у цивільній справі про відібрання у ОСОБА_1 її чоловіком дитини, у зв'язку з чим 05 грудня 2025 року брала участь у судовому засіданні. Після закінчення судового засідання, близько 11 години, вона разом зі своєю колегою ОСОБА_3 вийшла з приміщення Володимирського міського суду. У громадському місці поблизу приміщення суду їх наздогнала ОСОБА_1 , яка була незадоволена результатом судового розгляду. У цей час остання поводилася агресивно, у присутності сторонніх осіб голосно висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, ображала та обзивала її, шарпала за одяг, після чого з місця події зникла.
Аналогічні пояснення надала допитана місцевим судом свідок ОСОБА_3 ..
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. При цьому, громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Вулиця в цьому сенсі є громадським місцем.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Показання потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 вказують на те, що ОСОБА_1 виражалась нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , шарпала її за одяг, ображала, обзивалась, чим порушила громадський спокій та порядок.
Суд апеляційний суд вважає, що висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , а також шарпання за одяг потерпілої, є хуліганськими діями.
В даному випадку, матеріалами справи та наданими суду доказами доведено, що ОСОБА_1 порушила громадський порядок, виявивши та показавши зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, до інших громадян.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Посилання апелянта як на обставину скасування постанови на те, що потерпіла звернулась із заявою до правоохоронних органів лише через 19 днів після події, не заслуговує на увагу, оскільки вказана обставина ніяким чином не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого суду, що наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, ОСОБА_1 та її захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у постанові судді дійсним обставинам справи, є безпідставними.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Колєснік Н.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 18 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов