Справа № 161/20997/25 Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А. М.
Провадження № 22-ц/802/427/26 Доповідач: Здрилюк О. І.
19 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Русинчук М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 140/4932/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області було визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 24 березня 2021 року № ХА-12363 (з урахуванням виплачених сум).
На виконання цього судового рішення відповідачем було проведено нарахування пенсійних виплат у розмірі 165 019,93 грн.
Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі № 140/16806/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 24 березня 2021 року № ХА-12363 без обмеження її максимальним розміром.
На підставі цього судового рішення відповідачем було проведено нарахування пенсійних виплат у розмірі 111 043,75 грн.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 вона, як спадкоємець за законом, успадкувала майно, що складається із невиплаченої заборгованості по недоотриманій пенсії у розмірі 276 063,68 грн.
На її звернення до відповідача щодо виплати цих коштів отримала відповідь про відмову.
Ураховуючи наведене, просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на свою користь належні на день смерті спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не одержані ним за життя 276 043,68 грн пенсійних виплат.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 276 063, 68 грн пенсії, що нарахована та належала на підставі рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах № 140/4932/21 від 09.08.2021 і № 140/16806/21 від 10.03.2022 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та якому вона не була виплачена за життя.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 2760,64 грн судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у призначене на 09 год 30 хв 18.03.2026 судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У цій справі - це 19 березня 2026 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і згідно спадкової справи № 118/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем його майна є позивач ОСОБА_1 ..
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 140/4932/21 за позовом ОСОБА_2 до ГУПФ України у Волинській області зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 24 березня 2021 року № ХА-12363 (з урахуванням виплачених сум).
На підставі цього рішення суду ГУ ПФУ у Волинській області було проведено нарахування пенсійних виплат у розмірі 165 019,93 грн.
Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі № 140/16806/22 за позовом ОСОБА_2 до ГУПФ України у Волинській області зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 24 березня 2021 року № ХА-12363 без обмеження її максимальним розміром.
На підставі цього рішення суду ГУ ПФУ у Волинській області було проведено нарахування пенсійних виплат у розмірі 111 043,75 грн.
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 21.08.2024 підтверджено, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду недоотримані суми пенсії ОСОБА_2 становлять 165 019,93 грн за рішенням суду від 09.08.2021 та 111 043,75 грн за рішенням суду від 10.03.2022, загальна сума 276 063,68 грн (а.с. 22).
Листом від 30.10.2024 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати їй недоотриманої пенсії спадкодавця (а.с.20-21).
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів про те, що невиплачені кошти є спадковим майном, оскільки приватним нотаріусом не видано відповідного свідоцтва - відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.
Постановою приватного нотаріуса Павлюк Р. П. від 12.09.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману доплату до пенсії із-за відсутності належних документів, необхідних для видачі такого свідоцтва (а.с.18).
А згідно копії відповіді ГУ ПФУ у Волинській області на запит приватного нотаріуса щодо надання розрахунку суми нарахованої та не виплаченої на виконання рішень суду суми пенсії померлому ОСОБА_2 , відповідач зазначив про проведення відповідних перерахунків, але сум цих коштів не вказав (а.с.19).
Наведена обставина і є причиною невидачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію спадкодавця.
Посилання в апеляційній скарзі на велику кількість судових рішень про стягнення коштів, які виконуються в порядку черговості - відхиляються апеляційним судом, оскільки стосуються порядку виконання рішень, а не права особи на належні їй кошти.
Верховний Суд у постановах від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 зробив висновки, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді