Справа № 161/21643/25 Провадження №33/802/254/26 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.
Доповідач: Клок О. М.
18 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка В.В., розглянувши подану захисником Сидоренком В.В. апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2026 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19 жовтня 2025 року о 02 год 19 хв, на пр. Молоді, 19 у м. Луцьку, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Citroen Jumpy» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі-ПДР).
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник ОСОБА_1 -адвокат Сидоренко В.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану через порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам вчиненого. Стверджує, що перший від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням, не відмовлявся, погодився пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, однак повідомив поліцейським про виниклу необхідність відігнати автомобіль та зателефонувати до дружини. Попри таку його позицію, стосовно ОСОБА_1 , як вважає захисник, передчасно та за відсутності на це законних підстав, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявний у справі відеозапис, що є додатком до протоколу, не містить відповідного реєстраційного номеру, прізвища посадової особи, яка використовує пристрій, тощо. А матеріали даної справи не дають розуміння того, яким чином поліцейським установлено у ОСОБА_1 , якого не було відсторонено від керування транспортним засобом, ознак алкогольного сп'яніння.
Покликаючись на викладене, просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2026 року скасувати. Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Сидоренка В.В., які подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, даними рапорту поліцейського, у якому значиться про обставини зупинки транспортного засобу під його керуванням. визанчені п. 7 ч. 1 ст. 35 КУпАП (за порушення водієм ПДР), виявлення та доведення до його відома наявних у нього ознак алкогольного сп'яніння, а також озвучення поліцейським вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого він неодноразово відмовлявся; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487586 від 19 жовтня 2025 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з продубльованими у нього ознаками такого стану, а також зафіксованою відмовою від проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціального технічного засобу «Алкотестр Драгер 6820», так і у найближчому закладі охорони здоров'я - КП ВОПЛ ЦТЗ; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.
Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, є належними та допустимими, тому цілком обґрунтовано взяті до уваги судом і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Основні мотиви незгоди захисника Сидоренка В.В. із постановою судді першої інстанції зводяться до заперечення ним факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я .
Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»).
Як стверджується наявним у даній справі відеозаписом з боді-камери поліцейського, який значиться як додаток до протоколу, при його безпосередньому дослідженні судом, в ході здійснення поліцейськими 19 жовтня 2025 року близько 02 год 19 хв патрулювання, на проїзній частині було виявлено транспортний засіб марки «Citroen Jumpy» д.н.з. НОМЕР_1 , за яким слідував службовий автомобіль до моменту його зупинки, у салоні якого знаходився лише ОСОБА_1 . В ході спілкування із останнім, у нього було виявлено та доведено до його відома ознаки алкогольного сп'яніння, що і слугувало законною та обґрунтованою підставою озвучення поліцейським йому вимоги про проходження ним відповідного огляду, у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 усіляко ухилявся від його проходження, намагався «затягнути час», однак така його поведінка цілком підставно була оцінена поліцейськими та судом - як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а відповідно і порушення ним п. 2.5 ПДР, що є окремою, самостійною підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені обставини вчиненого знайшли своє підтвердження і у поясненнях інспектора поліції ОСОБА_2 , безпосередньо допитаного судом у якості свідка та відповідно, попередженого судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та відмову від їх дачі, у відповідності до положень ст. ст. 384, 385 КК України.
Також звертаю увагу на те, що у цьому конкретному випадку, у поліцейського були наявні достатні підстави стверджувати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння через виявлення у нього відповідних ознак такого стану. Незгода якого із суб'єктивною оцінкою такого його стану поліцейським, у жодному випадку, не звільняє останнього від обов'язку у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, а також оформлення даних адміністративних матеріалів, була застосована належна правова процедура.
З урахуванням обставин, які визнані судом доведеними та вимог ст. 252 КУпАП, погоджуюсь із висновком судді про доведеність факту перебування ОСОБА_1 у статусі водія, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього і, як наслідок, наявності у його діях порушень Правил дорожнього руху, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, правильними.
Попри відсутність про це будь-яких доводів у апеляційній скарзі захисника, також вважаю слушним звернути увагу на те, що згідно відомостей рапорту поліцейського, у ОСОБА_1 було установлено відсутність належних документів на право керування транспортним засобом який, будучи позбавленим такого права, дію відповідного посвідчення водія, не поновив (а.с. 5).
За таких установлених, при апеляційному розгляді даної справи обставин, вважаю, що місцевий суд, не мав законних підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у зв'язку із чим, постанову судді першої інстанції у цій її частині, у зв'язку із покращенням становища останнього, слід змінити, а апеляційну скаргу захисника Сидоренка В.В. - задовольнити частково.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сидоренка В.В. подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - змінити.
Вважати його притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: