Справа № 761/981/26
Провадження № 1-кс/761/1941/2026
12 березня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
За обставин викладених у скарзі, 08.01.2026 р. адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «НВК «Техавіаком» подав засобами електронної пошти до СБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 та 114-1 КК України, що була зареєстрована за вх. №1747-22 від 09.01.2026.
Водночас наразі відсутнє підтвердження, що відомості за вказаною заявою внесені до ЄРДР.
Адвокат ОСОБА_3 у скарзі просить зобов'язати слідчих Головного слідчого управління Служби безпеки України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 та ст. 114-1 КК України, на підставі заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техавіаком».
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений, в той же час на електронну пошту суду скерував заяву, у якій просив здійснювати розгляд скарги без його участі, зазначив, що скаргу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Уповноважений представник Головного слідчого управління Служби безпеки України, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не з'явився, що відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
В той же час, на адресу суду надійшов лист начальника 2 управління Головного управління СБ України ОСОБА_4 , у якому зокрема зазначив, що Головним слідчим управлінням опрацьовано заяву (вх.№1741/22 від 09.01.2026) щодо можливих протиправних дій Державного бюро розслідувань. Встановлено, що заява не містила об'єктивних даних про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних слідчим СБУ, про що 14.01.2026 заявника проінформовано листом №6/2-593. Враховуючи, що розгляд викладених у заяві адвоката ОСОБА_3 обставин може бути віднесений до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, того ж дня її супровідним листом №6/2-589 направлено до вказаного правоохоронного органу. Просив розгляд скарги адвоката ОСОБА_3 проводити без участі представника ГСУ СБ України та залишити її без задоволення або повернути її скаржнику.
Слідча суддя, дослідивши матеріали скарги, документи, що надійшли на адресу суду, дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею з матеріалів скарги встановлено, що Головного слідчого управління Служби безпеки України подано заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» про вчинення кримінальних правопорушень від 08.01.2026 вих. №20260108/1.
Докази того, що відомості за вказаною заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), який наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за статтями 111, 114-1 КК України. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Так стаття 111 КК України, передбачає відповідальність за:
1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, -
карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
2. Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Стаття 114-1 КК України, передбачає відповідальність за:
1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду скарги слідчим суддею було встановлено, що з копії заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» про вчинення кримінального правопорушення не зрозуміло, які саме дії працівників правоохоронних органів, на яких заявник вказує, як на осіб, що на його думку вчинили злочин, становлять собою склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, 114-1 КК України. На думку судді, суть долученої скаржником заяви про вчинення злочину зводиться до незгоди скаржника з діями працівників (слідчих) органу досудового розслідування - Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні в межах якого здійснювались слідчі дії, що має бути предметом судового контролю в межах кримінального провадження, в якому проводилась слідча дія, в порядку визначеному законом, у зв'язку з чим така заява не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язки.
Відповідно до ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Невнесення уповноваженою особою Головного слідчого управління Служби безпеки України до ЄРДР відомостей, викладених у заяві скаржника, відповідає положенням ч. 1 ст. 214 КПК України, ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України, оскільки така заява не містить об'єктивних даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення зазначеного у повідомленні особою кримінально-караного діяння, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
В той же час, на переконання слідчої судді така заява про вчинення кримінального правопорушення, ускладнює виконання завдань кримінального провадження, у відповідності до вимог ст. 2 КПК України.
Таким чином, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженою особою Головного слідчого управління Служби безпеки України вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідча суддя дійшла висновку про необґрунтованість доводів скарги, в задоволенні якої необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 214, 303-307 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Науково-виробнича компанія «Техавіаком» на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_5