Рішення від 17.03.2026 по справі 465/1898/24

465/1898/24

2/465/1181/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася в суд із позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що 31.05.2021 року згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб між банком та ОСОБА_1 укладено Угоду № C-606-023836-21-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Укладаючи кредитний договір, сторони погодились, що клієнт ознайомлений з умовами Договору, який затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний (п. 5).

Згідно кредитного договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до впровадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу.

Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 58,8% річних (4,9% в місяць) - по операціях видачі готівки; 34,8% річних (2,9% в місяць) - по торгових операціях, згідно тарифів банку.

За умовами договору максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 74600 грн. Враховуючи, що зобов'язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії здійснюється банком в межах встановленого Угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору, що підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, комісію та інші платежі за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Останній платіж/зарахування здійснено відповідачем (поповнено поточний рахунок) 10.01.2023 року. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 30.01.2024 становить: основний борг - 61 538 грн. 24 коп., прострочений борг - 15 280 грн. 68 коп., прострочені проценти - 48 434 грн. 42 коп., строкові проценти - 306 грн. 84 коп. Загальна сума боргу становить 125 560 грн. 18 коп.

Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 30.01.2024 року.

Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 04.12.2023 року. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вищевказаної вимоги, виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості, та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що, у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги, АТ «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір банку.

Отже, оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатила заборгованість за кредитним договором, в тому числі кредит, відсотки за користування кредитом та інші обов'язкові платежі, позивач змушений звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду. Відтак, просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 125 560 грн. 18 коп.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 03.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідно до ухвали Франківського районного суду м. Львова від 27.10.2025 року підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, у позовній заяві просила справу розглядати у відсутності сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не подавала.

Як вбачається із відомостей з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу відповідачу скеровувалися повістки про виклик в судове засідання, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній». Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, доходить переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 31.05.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № C-606-023836-21-980 про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування.

Згідно кредитного договору відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу.

Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії визначена на рівні 58,8% річних (4,9% в місяць) - по операціях видачі готівки; 34,8% річних (2,9% в місяць) - по торгових операціях, згідно тарифів банку.

Як вбачається із п. 2.2 Угоди, розмір кредитної лінії станом на дату укладення угоди становить 74 600 грн.

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 (номер рахунку НОМЕР_1 ) 31.05.2021 року збільшено кредитний ліміт на картковому рахунку відповідача до 74 600 грн. та ОСОБА_1 вказані кредитні кошти використовувала.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За змістом ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено правовий висновок про те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відтак, як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач виконав свої зобов'язання згідно із кредитним договором. Проте, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору в останньої утворилась заборгованість, яка згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 30.01.2024 року становить 125 560 грн. 18 коп. та складається із наступного: основний борг - 61 538 грн. 24 коп., прострочений борг - 15 280 грн. 68 коп., прострочені проценти - 48 434 грн. 42 коп., строкові проценти - 306 грн. 84 коп.

У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору на адресу відповідача банком було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 04.12.2023 року. Однак, відповідач в добровільному порядку свої зобов'язання за договором не виконала, заборгованості позивачу не повернула.

Згідно із ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у встановлений строк.

Судом встановлено, що відповідач прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих процентів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов'язань, в судове засідання не з'явилася та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача. Тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3028 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором № C-606-023836-21-980 від 31.05.2021 року в розмірі 125 560 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ - 19390819, м. Львів, вул. Валова, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.

Попередній документ
134994531
Наступний документ
134994533
Інформація про рішення:
№ рішення: 134994532
№ справи: 465/1898/24
Дата рішення: 17.03.2026
Дата публікації: 23.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Франківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.03.2026)
Дата надходження: 12.03.2024
Предмет позову: про стягнення боргу за кредитним договором
Розклад засідань:
08.07.2024 11:00 Франківський районний суд м.Львова
24.03.2025 10:45 Франківський районний суд м.Львова
18.06.2025 16:00 Франківський районний суд м.Львова
27.10.2025 09:30 Франківський районний суд м.Львова
11.12.2025 16:40 Франківський районний суд м.Львова
17.03.2026 09:30 Франківський районний суд м.Львова