Справа № 761/3091/26
Провадження № 1-кс/761/3143/2026
11 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 037 63 від 08.11.2025,
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 037 63 від 08.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування клопотання прокурором зазначається, що слідчими СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100100003763 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Так, 07.11.2025 надійшов рапорт старшого оперуповноваженого ССП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, про те, що в ході оперативного супроводження кримінального провадження № 420 251 021 000 000 79 від 10.06.2025, встановлено що, 13.11.2017 ОСОБА_4 використовуючи завідомо підроблені документи (технічний паспорт та рішення суду) шахрайським шляхом здійснив заволодіння квартирою АДРЕСА_1 .
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23.05.2023 (справа №752/11903/21 провадження №2/752/2426/22) за ним визнано право власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно даних КП КМР КМБТІ, зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі про право власності на житло від 26.05.1993 року та відомості щодо подальшого переходу права власності, відсутні.
В ході досудового розслідування, було скеровано запит до Подільського районного суду м. Києва, з метою надання інформації та копій документів (судової справи, а також рішень у справі) чи перебувала у провадженні Подільського районного суду м. Києва справа №717/04 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповідь від Подільського районного суду м. Києва, що у провадженні перебувала цивільна справа №717/04 за позовом ПП «Газетний комплекс «Інтернет-Медіа до Редакції газети «Вечірній Київ».
Крім цього, за даними сайту Міністерства юстиції України було виявлено наказ 3052/5 від 07.11.2025 року про задоволення скарги ОСОБА_9 від 30.06.2025, даним наказом визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 22.11.2017 №38289083 державного реєстратора Філії комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по місту Києву ОСОБА_10 , щодо квартири АДРЕСА_1 .
Допитаний свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_7 яка є власницею квартири АДРЕСА_1 являється родичкою його батька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ступінь родинних зв'язків допитаному точно не відомий. В останнє допитаний бачився з ОСОБА_7 у 2017 році, точний період часу не пам'ятає, стосовно смерті останньої ОСОБА_12 дізнався від сусідки останньої, та згодом подав заяву на отримання спадщини від ОСОБА_7 .. Стосовно підтвердження своїх родинних зв'язків ОСОБА_12 повідомив, що окрім матері та сестри котрі проживають за кордоном ніхто не зможе підтвердити ступінь родинних зв'язків. Документів та речей які б підтверджували родинні зв'язки ОСОБА_13 та ОСОБА_7 у останнього відсутні.
Отже, на даний в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, на наявність обставин, які можуть вказувати на вчинення кримінального правопорушення, а також набуття права власності на вказану квартиру внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вчинення подальших дій щодо заволодінням вказаним майном.
Постановою слідчого від 26.01.2026 у даному кримінальному провадженні вищезазначене нерухоме майно у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.
З метою запобігання подальшого незаконного відчуження майна, а також з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
В судове засідання прокурор не з'явився, звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі, при цьому зазначив, що доводи клопотання підтримує та просить клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Власники майна в судове засідання не викликалися на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наданих суду матеріалівслідчими СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100100003763 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В рамках даного провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження цього майна, як речового доказу, а також запобігання подальшого незаконного відчуження вказаного майна.
Постановою слідчого від 26.01.2026 у даному кримінальному провадженні вищезазначене нерухоме майно у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.
Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора нерухомого майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання, що вказане майноє об'єктом кримінального правопорушення, відповідає ознакам визначеним ст..98 КПК України, а відтак вважаю, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речового доказу.
Аналізуючи наведене, вважаю, що надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною розпоряджатися та відчужувати вказане майно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: