Справа № 442/9073/24
провадження №1-кп/457/26/26
про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи
(вступна та резолютивна частини)
20 березня 2026 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023141110000434 від 25.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 , -
Зважаючи на необхідність додаткового часу для виготовлення повного тексту ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 113, 114, 370-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи - задоволити.
Призначити у кримінальному провадженні № 12023141110000434 від 25.05.2023 повторну комісійну судово-медичну експертизу.
Доручити Державній спеціалізованій установі «Головне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров'я України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9) провести повторну комісійну судово-медичну експертизу.
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1. Яка причина смерті ОСОБА_9 .?
2. Чи була смерть ОСОБА_9 попереджуваною (чи можна було їй запобігти та яким чином це можна було зробити при наданні медичної допомоги лікуючим лікарем ОСОБА_3 .?
3. Який клінічний і судово-медичний діагнози хворого пацієнта ОСОБА_9 та чи співпадають вони? Чи вірно встановлений діагноз хворому ОСОБА_9 при його зверненні 29.04.2023 та в подальшому госпіталізації у Дрогобицьку лікарню і яким саме лікарем?
4. З яких причин не проводилось патологоанатомічна аутопсія ОСОБА_9 .?
5. Чи вірно та у повному обсязі, а також чи своєчасно проведені необхідні обстеження та дослідження хворому пацієнту ОСОБА_9 під час його госпіталізації в Дрогобицьку лікарню №1, під час його лікування у ній та чи були вони достатніми для проведення артроскопії лівого колінного суглобу та ушивання латерального меніску?
6. Чи були дії медичних працівників Дрогобицької міської лікарні № 1 (зокрема лікарів ортопеда-травматологів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_3 , лікаря анестезіолога ОСОБА_12 та завідуючого відділом ОСОБА_13 ) правильними, узгодженими та своєчасними, в частині надання медичної допомоги ОСОБА_9 , а якщо ні, то у чому саме полягає їх неправильність, неузгодженість та несвоєчасність?
7. Чи були наявні, а якщо були, то які були наявні у хворого пацієнта ОСОБА_9 супутні важкі патології та, у разі і наявності, чи виплинули вони (чи суттєво вплинули) на розвиток його захворювання (якщо суттєво вплинули, то як саме суттєво вплинули) та чи призвели до ускладнення його стану (до тромбозу, зокрема до тромбозу глибоких вен лівої нижньої кінцівки та розвитку загрозливого для життя явища - тромбоемболії легеневої артерії), розвитку незворотних ускладнень (якщо призвели, то як саме призвели), які спричинили тяжкі для нього наслідки та смерть?
8. Якій травмі (травматичній дії) найбільш притаманні заподіяні ОСОБА_9 тілесні ушкодження, чи є спроможними відомості зібрані стороною обвинувачення про їх утворення: «при сходженні з табуретки висотою близько 1 (одного) метра. Які дії та можливості були застосовані для визначення причин та обставин травмування ОСОБА_9 .?
9. В якій мірі між собою узгоджуються дані розтину трупа ОСОБА_9 , згідно висновку експерта №108 від 02.06.2023, з результатами лабораторного гістологічного дослідження відображеному у висновку експерта №685/2023 від 24.05.2023?
10. Про, що свідчать наявні дані лабораторного гістологічного дослідження відображеному у висновку експерта №685/2023 від 24.05.2023 про те, що вени великого калібру з фокусами деструкції та склерозу стінки. Артерії великого калібру мають фіброзне потовщення стінки з осередками кальцинозу та атероматозу?
11. Як такі дані узгоджуються з обвинуваченням ОСОБА_3 про те, що смерть потерпілого ОСОБА_9 була попереджуваною, а зазначені недоліки в наданні медичної допомоги останнього знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням тромбозу глибоких судин лівої нижньої кінцівки, а відсутність тромбопрофілактики в передопераційний період знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням тромбозу глибоких судин лівої нижньої кінцівки та як наслідок настання смерті ОСОБА_9 .?
12. Як обчислюється індекс маси тіла (Індекс маси тіла (ІМТ), чи вірною є формула обчислення: ІМТ = маса (кг)/(зріст (м) * зріст (м). Тобто, потрібно розділити масу тіла в кілограмах на квадрат зросту в метрах)?
13. На підставі зібраних медичних документів та матеріалів кримінальної справи який Індекс маси тіла (ІМТ) мав при житті ОСОБА_9 , коли брати до уваги той факт, що на момент розтину трупа згідно даних відображених у висновку експерта №108 від 02.06.2023 зазначеного його зріст 182 сантиметри, а згідно даних відображених в інформаційній добровільній згоді пацієнта на проведення діагностики магнітно-резонансної томографії від 01.05.2023 в ТОВ «Сучасні діагностичні системи» маса його тіла складала 95 кілограм?
14. Через який проміжок часу після травми чи операції трапляються випадки тромбоемболіі легеневої артерії? Як довго триває процес утворення тромбу та його відокремлення з переходом у тромбоемболію? Яким чином зібрані стороною обвинувачення відомості та докази згідно висновків експертиз №108 від 02.06.2023, №685/2023 від 24.05.2023, №42 від 05.09.2024 та №42/2024 від 04.09.2024, співвідносяться з причинами настання смерті ОСОБА_9 описаними у них?
15. Яка ймовірність утворення тромбу у венах травмованої лівої нижньої кінцівки ОСОБА_9 , його відокремлення та перехід у тромбоемболію легеневої артерії від операції, проведеної 09.05.2023 ОСОБА_3 , за умови отримання травми зв'язок колінного суглобу ОСОБА_9 ще 28.04.2023?
16. Чи є негативні моменти (упущення) у наданні медичної допомоги ОСОБА_9 з боку лікуючого лікаря ОСОБА_3 , які зумовили, або сприяли тромбозу вен травмованої лівої нижньої кінцівки ОСОБА_9 та появі тромбоемболічних ускладнень та чи перебувають вони у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням його смерті?
17. Чи можна було запобігти виникненню ускладнень при проведенні УЗД судин ОСОБА_9 , якщо так, то в який період його лікування така діагностика повинна була призначатись і проводитись?
18. З огляду на твердження відображене у підсумках п. 29 висновку комісійної експертизи №42 від 05.09.2024, про неможливість визначення коли саме виник тромбоз глибоких вен нижньої лівої кінцівки, як слід сприймати зазначене у п. 34 твердження, що відсутність тромбопрофілактики знаходиться у прямому зв'язку з виникненням тромбозу та настанням смерті ОСОБА_9 .?
19. З огляду на твердження відображене у підсумках п. 16 висновку комісійної експертизи №42 від 05.09.2024, зазначено, що у відповідності з вимогами наказу Міністерства охорони здоров'я України №329 від 15.06.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги з профілактики тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології» «передбачена профілактика тромбоемболії легеневої артерії за наявності ризикових станів, котрі були присутні у пацієнта ОСОБА_9 , а саме: вік більше 40 років, надлишкова маса тіла (згідно медичної карти стаціонарного хворого ІМТ 30), тривала імобілізація та хірургічне втручання» при цьому у вищевказаному наказі МОЗ України передбачено насправді поняття «фактори підвищеного ризику», а не «ризикові стани». Одночасно передбачений їх наступний виключний перелік: «вік > 40 років, ожиріння (ІМТ > 30 кг/кв.м), онкологічне захворювання, варикоз вен, наявність тромбозів та емболій в анамнезі, застосування естрогенів, порушення ритму серця, особливо миготлива аритмія, серцева недостатність, легенева недостатність, запальне захворювання кишок, нефротичний синдром, мієлопроліферативний синдром, пароксизмальна нічна гемоглобинурія, куріння, наявність катетера в центральній вені, ідіопатична та набута тромбофілія», серед яких відсутні такі, як тривала імобілізація та хірургічне втручання.
Як розцінювати за вищеописаних обставин підсумки викладені у п.16 висновку комісійної експертизи №42 від 05.09.2024 та чи це не суперечить вимогам відомчих нормативних актів МОЗ України, якщо так, то яким саме?
20. Як узгоджується з відомчими нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України той факт, що висновки комісійної експертизи №42 від 05.09.2024 зроблені на підставі «Локального протоколу (маршруту) вторинної стаціонарної та екстреної медичної допомоги, адаптованому до умов роботи Дрогобицької міської лікарні №1, «Закриті і відкриті вивихи в колінному суглобі з ушкодженням менісків та зв'язок. Вивихи надколінника, ускладнення вивихів у колінному суглобі», без дослідження додатку №2 затвердженого наказом Дрогобицької міської лікарні №1 від 05.10.2009 №142, який органом досудового розслідування не вилучався, а був долучений стороною захисту тільки під час судового розгляду справи, за умови, що вказаний додаток №2 якраз і стосується «Локального клінічного протоколу - клінічного маршруту профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень травматології, ортопедії», де у п.п. 4., 4.1. «Артроскопія колінного суглобу. Пацієнтам без додаткових факторів ризику ВТУ не слід проводити рутинну профілактику, окрім ранньої активізації»?
19. Як розцінювати, підсумки викладені у п.8 висновку комісійної експертизи №42 від 05.09.2024 де передбачено, що лікуючий лікар ортопед-травматолог ОСОБА_3 , відповідно до локального протоколу, повинен був провести ультразвукову діагностику судин, за наступної відсутності показів для проведення вказаної діагностики пацієнту ОСОБА_9 , оскільки наказ Міністерства охорони здоров'я України №329 від 15.06.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги з профілактики тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології» передбачений виключний наступний перелік ознак тромбозу вен нижніх кінцівок, а саме: є почервоніння, набряк, біль у місці тромбозу. Для діагностики якого застосовують венографію, ультразвукове дослідження, радіоізотопне дослідження?
20. Які покази для проведення УЗД судин нижніх кінцівок хворим при проведенні артроскопічних втручань, передбачені наказом Міністерства охорони здоров'я України №329 від 15.06.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги з профілактики тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології»?
21. Які покази для проведення УЗД судин нижніх кінцівок хворим при проведенні артроскопічних втручань, передбачені «Локальним протоколом (маршрутом) вторинної стаціонарної та екстреної медичної допомоги, адаптованому до умов роботи Дрогобицької міської лікарні №1, «Закриті і відкриті вивихи в колінному суглобі з ушкодженням менісків та зв'язок. Вивихи надколінника, ускладнення вивихів у колінному суглобі» з додатком №2 затвердженого наказом Дрогобицької міської лікарні №1 від 05.10.2009 №142?
22. Чи існують медичні препарати, прийом яких забезпечить 100% профілактику тромбоемболії, якщо так то вкажіть назву та діючу речовину, та чи могли вони застосовуватися при тромбозі вен нижніх кінцівок?
23. Згідно висновку експерта №42/2024 від 04.09.2024 «при пофарбуванні №685-2 «м'які тканини л/гомілки з судинами і тромботичними масами» виявлено фібрин в конгломератах що в просвітах артерій середнього/ великого калібру виявлено нитки фібрину малинового, бузкового та фіолетового кольорів, що відповідає різній давності організації фібрину 12-18 годин та 18-24 годин. Яким чином Ви це можете пояснити, та які умови потрапляння тромбу в артерії лівої нижньої кінцівки ОСОБА_9 .?
24. У випадку наявності тромбів у просвіті судин в ділянці обстеження на магнітно-резонансної томографії ОСОБА_9 01.05.2023, чи вони б підлягали виявленню?
25. Яка перспектива та прогноз при застосуванні тромбопрофілактики на початкових етапах формування тромбів, а саме у кінці першої та протягом другої доби з часу травмування?
26. Яка доцільність та ризики застосування антитромботичних препаратів при вже сформованих тромбах з накопиченням критичної кількості тромботичних мас, на 4, 5 добі після травми та пізніше?
27. Чи була смерть ОСОБА_14 попереджуваною?
28. Якщо смерті ОСОБА_14 можна було запобігти, то хто з медичних працівників Дрогобицької міської лікарні № 1, що, коли і як повинен був для цього зробити?
29. Чи підтверджується наявною в матеріалах кримінального провадження медичною документацією те, що єдиним лікуючим лікарем ОСОБА_14 , з часу його госпіталізації 01.05.2023 по день його смерті, був лікар Сметана В.?
30. Чи відповідали дії та бездіяльність лікаря ОСОБА_15 по відношенню до ОСОБА_14 , які мали місце в період часу з 01.05.2023 по 09.05.2023, вимогам наказу МОЗ України № 329 та вимогам наявним в матеріалах кримінального провадження локальним стандартам та протоколам надання медичної допомоги, а якщо не відповідали, то які саме дії та бездіяльність та яким саме вимогам не відповідали та чи є між ними та настанням незворотних для ОСОБА_14 змін та смерті причинно-наслідковий зв?язок?
31. Чи свідчить наявність «часткового розриву підколінного та литкового м?язів» (згідно з даними МРТ) про високий ризик виникнення вторинного тромбозу через пошкодження судин, що живлять ці м?язи, та масивний викид факторів згортання крові в зоні травми?
???32. Чи є поєднання розриву м?язів гомілки та вираженого «набряку параартикулярних м?яких тканин» (згідно з даними МРТ) прямим медичним показанням для проведення УЗД вен (ангіосканування) згідно з вимогами Наказу МОЗ України № 329?
33.Чи могла відсутність медикаментозної профілактики протягом 8 діб (з 1 по 9 травня) при наявності підтверджених МРТ розривів м?язів призвести до формування того самого тромбу, який викликав смертельну ТЕЛА?
34. Чи є морфологічні ознаки (деструкція та склероз стінки вени, виявлені на розтині) раним підтвердженням того, що процес тромбоутворення розпочався саме після отримання травми (28.04.2023) і тривав до моменту проведення ОСОБА_16 операції 09.05.2023?
35. Чи вважається належним виконання протоколу, який затверджений Наказом МОЗ України № 329, ігнорування лікарем ОСОБА_17 набряку кінцівки ОСОБА_14 та скасування (непроведення) обстежений був за добу до смерті, призначеного терапевтом ЕхоК (08.05.2023) за наявності діагнозу «ВСД по гіпертонічному типу», що обстежений був за добу до смерті?
36. ????Чи дозволяє сучасна медична практика проводити планову артроскопію пацієнту з вираженим набряком м?яких тканин гомілки без попереднього виключення тромбозу глибоких вен шляхом проведення УЗД (ультразвукової діагностики?
37. ????Чи можна вважати смерть ОСОБА_14 раптовою та непередбачуваною, якщо за 8 діб до неї даними проведеної МРТ зафіксовано травму м?яких тканин, що є класичним фактором ризику те, що ОСОБА_18 відносився до групи високого ризику тромбоемболії?
38. ????Чи свідчить наявність позитивного ОСОБА_19 у аналізі крові ОСОБА_14 на коагулограму від 04.05.2023 про наявність у його організмі процесів активного внутрішньосудинного згортання крові та формування фібринових згустків та, якщо свідчить, то яких заходів повинен був вжити лікар ОСОБА_20 у такому випадку та чи вжив він їх?
39. ????Чи зобов?язував результат ОСОБА_21 у поєднанні з клінічною картиною (набряк кінцівки, розриви м?язів за даними МРТ) лікаря ОСОБА_22 негайно провести дуплексне сканування вен нижніх кінцівок ОСОБА_14 згідно з Наказом МОЗ України № 329?
40. ????Чи можна вважати показник ШОЕ - 18 (при нормі до 10-12 у чоловіків віку ОСОБА_14 ) поєднанні з фібриногеном Б + ознакою запального процесу в судинному руслі (тромбофлебіту), що розвивався з 01.05.2023?
41. З огляду на показники коагулограми від 04.05.2023 у динаміці та результат аналізу від 01.05.2023, чи мав лікар ОСОБА_20 підстави стверджувати про відсутність ризику тромбоемболічних ускладнень у Шлярпа М.?
42. ????Чи відповідала тактика лікаря ОСОБА_15 стандартам безпеки, якщо за наявності лабораторних ознак гіперкоагуляції (тромбоцити - 165 - згущення крові) з 01.05.2023, ОСОБА_16 не було призначено антикоагулянтну терапію (гепарини) аж до моменту проведення операції?
43. ????Чи узгоджуються лабораторні дані про тромботичний стан від 04.05.2023 (Фібриноген Б +) з паталогічними знахідками (деструкцією та склерозом стінок вен ОСОБА_14 ), виявленими після його смерті?
44. Чи свідчить наявність склерозу стінки вени ОСОБА_14 на розтині про те, що патологічний процес, зафіксований аналізами ще 01.05.2023, тривав безпосередньо протягом усіх 8 діб його перебування у стаціонарі через відсутність адекватної терапії?
45. Якби на підставі результатів аналізів від 1 та 4 травня 2023 року ОСОБА_16 було проведено УЗД вен та призначено антикоагулянти, згідно з протоколом, затвердженим Наказом МОЗ України № 329, то чи дозволило б це виявити тромб та запобігти смертельній тромбоемболії легеневої артерії 09.05.2023?
46. ????Чи було достатнім проведення ОСОБА_16 лише лабораторного дослідження - коагулограма та аналіз крові - від 1 та 4 травня 2023 року для виключення тромбозу глибоких вен, враховуючи наявність позитивного ОСОБА_19 та клінічного набряку його кінцівки?
47. ????Чи було доцільним проведення ОСОБА_16 оперативного втручання 09.05.2023 на основі даних коагулограми 5-денної давнини (тобто, від 04.05.2023) з огляду на те, що стан пацієнта з ТВГ може критично змінитися протягом 24 годин?
48. ????Чи не вказує відсутність контролю аналізу згортання крові ОСОБА_14 безпосередньо перед операцією (8 або 9 травня 2023 року) на порушення протоколу підготовки до неї пацієнта з групи високого ризику тромбоемболії?
49. ????Чи свідчить виявлена при розтині деструкція стінки вени про те, що дворазове обстеження (1 та 4 травня 2023) було недостатнім для контролю паталогічного процесу, який безперервно розвивався в організмі ОСОБА_14 протягом 8 діб перебування в стаціонарі?
50. ????Чи мав право лікар відпускати ОСОБА_14 додому 05.05.2023 за наявності лабораторних гіперкоагуляції (фібриноген Б +) від 04.05.2023 та клінічного набряку кінцівки без призначення антикоагулянтної профілактики?
51. Чи можна вважати пораду лікаря, надану ОСОБА_16 в телефонній розмові 06.05.2023 «покласти ногу горизонтально», належною медичною допомогою при скаргах ОСОБА_14 на погіршення його стану, як пацієнта з травмою гомілки?
52. Чи факт звернення ОСОБА_14 зі скаргами на погіршення стану 06.05.2023 зобов?язував лікаря ОСОБА_22 провести негайну УЗД вен та контрольну коагулограму відразу після прибуття ОСОБА_14 в стаціонар 08.05.2023 перед плануванням операції на наступний день?
53. Чи є проведення операції 09.05.2023 на основі результатів аналізів від 1 та 4 травня 2023 року допустимими, якщо у проміжку часу між проведеними аналізами та операцією, проведеною 09.05.2023, ОСОБА_18 перебував поза межами стаціонару Дрогобицької міської лікарні №1 три доби і скаржився на погіршення стану?
54. Чи була тактика 8-денного очікування на проведення операції безпечною для ОСОБА_14 як пацієнта з травмою м'язів гомілки з та ознаками гіперкоагуляції без призначення антикоагулянта?
55. Чи не сприяло це очікування без лікування розвитку деструкції та склерозу стінки вени ОСОБА_14 , виявлених на розтині?
56. ????Чи існували прямі медичні покази для проведення операції ОСОБА_16 саме 09.05.2023, незважаючи на його скарги на погіршення стану 06.05.2023 та відсутність свіжих (додаткових) контрольних результатів аналізів крові та УЗД вен безпосередньо перед оперативним втручанням 09.05.2023?
57. Чи слід вважати, що зафіксований у медичній карті ОСОБА_14 лікарем-анестезіологом ІМТ > 30 самостійним і достатнім фактором ризику з виключним переліком факторів ризику, вказаних у Наказі МОЗ України № 329, що зобов?язувало лікаря ОСОБА_22 до проведення тромбопрофілактики?
58. Чи достатньою була наявність у ОСОБА_14 хоча б одного з факторів ризику тромбоутворення (IMT > 30, варикоз вен (склероз стінки вени), тривала іммобілізація, хірургічне втручання, вік > 40) для того, щоб провести йому тромбопрофілактику, відповідно до Наказу МОЗ України №329, і чи були наявні у нього усі вищеперелічені фактори ризику чи окремі з них?
59. Чи слід вважати поєднання травми м?язів гомілки (що обмежує рухливість) та планового хірургічного втручання обставинами, які згідно з загальноприйнятою медичною практикою та розділом «Ортопедія та травматологія» Наказу МОЗ України № 329 вимагають оцінки ризику ТЕЛА?
60. Чи вказує виявлена при паталогоанатомічному дослідженні деструкція та склероз стінки вени ОСОБА_14 на наявність у нього паталогії вен, що входить до переліку факторів ризику, вказаних у Наказі МОЗ України № 329?
61. Чи звільняє відсутність деяких факторіва ризику (наприклад, онкології) лікаря ОСОБА_22 від обов'язку проводити промбопрофілактику за наявності інших факторів ризику (зокрема, таких як вік, вага тіла, характер травми)?
62. Чи свідчить призначення лікарем-терапевтом від 08.05.2023 обстеження наявність у ОСОБА_14 підозри на кардіологічну паталогію (зокрема порушення ритму серця), що входить до переліку факторів ризику, вказаних у Наказі МОЗ України № 329 та чи мав право лікар ОСОБА_20 проводити ОСОБА_16 операцію 09.05.2023 без ознайомлення з результатом виконання цього призначення?
63. Чи можна вважати сукупність факторів ризику (зокрема, травма, позитивний ОСОБА_23 , підозра на патологію серця, що потребувала Ехо КГ) абсолютним показанням до медакаментозної тромбопрофілактики перед проведенням ОСОБА_16 операції 09.05.2023?
64. Чи є ігнорування лікарем ОСОБА_17 хоча б одного зафіксованого фактору ризику при планувані проведеня ОСОБА_24 операції порушення вимог щодо його безпеки, з точки зору збереження здоров'я та життя?
65. Чи підтверджують дані паталогонатомічного дослідження проведення маніпуляції з встановленням ОСОБА_16 тимчасового водія ритму, зазначеної в протоколі проведення реанімації від 09.05.2023?
66. Якщо під час паталогоанатомічного дослідження слідів встановлення ОСОБА_16 водія ритму серця не виявлено, то чи можна вважати медичну документацію за 09.05.2023 достовірною?
67. Чи відповідала тривалість проведених ОСОБА_16 реанімаційних заходів (майже 3 години) та набір застосованих препаратів протоколам надання допомоги при масовій тромбоемболії легеневої артерії?
68. Чому при наявності підозри на ТЕЛА (різке погіршення стану на столі) пацієнту не було проведено тромболітичні препарати, і чи могло це вплинути на шанс порятунку життя?
69. Чи свідчить розрив у часі (65 хвилин) між початком зупинки серця ОСОБА_14 та викликом кардіогогів про неналежну організації вжиття реанімаційних заходів?
70. Якщо стан ОСОБА_14 після операції оцінювався, як задовільний (спонтанне дихання; ЧД 0 в хв; пульс - 64 в хв; АТ 125/75; у свідомості, контактує, показує язик, тисне руку), то чи були та які були медичні покази для його негайного переведення з інтенсивної терапії на загальну палату?
70. Чи зафіксовано в анестеологічній карті момент падіння артеріального тиску або подальших незворотних наслідків та його смерті?
71. Чи міг вибір методу анестезії (наркозу) та відсутність попередньої тромбопрофілактики спровокувати відрив тромбу саме в момент проведення/закінчення проведення ОСОБА_16 операції 09.05.2023?
72. Чи відповідає запис про «нормальний післяопераційний стан» реальним показникам життєдіяльності ОСОБА_14 якщо через мінімальний проміжок часу знадобилося вжиття реанімаційних заходів тривалістю 3 години?
73. ????Що відбувалося з ОСОБА_25 у проміжку часу з 12:50 (завершення проведення операції) до 13:35 (зупинка серця)?
74.??? Чи можна вважати записи лікаря-анестезіолога про перебіг операції ОСОБА_16 та про післяопераційний період достовірними, якщо в них зафіксована складна хірургічна маніпуляція (встановлення водія ритму), яка не була підтверджена під час паталогоанатомічного дослідження?
75. ????Чи є стандартною і правильною практикою переведення пацієнта в палату інтенсивної терапії після артроскопії при його задовільному стані після її проведення і чи не свідчить сам факт переведення пацієнта в реанімацію про те, що стандартний перебіг наркозу був порушений, незалежно від того, що записано в картці (зокрема у випадку ОСОБА_14 )?
76. Чи була тривалість проведення ОСОБА_16 артроскопії упродовж 2 годин 20 хвилин фактором підвищеного ризику тромбоутворення через тривале використання джгута на стегні та яким був цей джгут (пневматичним чи іншим) і скільки часу він був накладений?
77. ????У протоколі операції № 288 від 09.05.2023 є запис «З допомогою маніпулятора вправлено латеральний меніск та фіксовано трьома якірними швами. Дебрідмент суглобу». У зв?язку з цим питання: ці механічні дії могли бути «пусковим гачком, тригером» відриву тромбу?
78. ???Чи міг тривалий час операції (артроскопія (понад 2 години), необхідний для проведення дебрідменту та накладання якірних швів за допомогою маніпулятора, у поєднанні з використанням хірургічного джгута, стати причиною пошкодження ендотелію судин та спровокувати утворення флотуючого (рухомого) тромбу, який згодом відірвався, та чи саме через складність цих маніпуляцій (маніпулятор, шви, дебрідмент) ризик тромбозу для ОСОБА_14 став критичним і чи це пояснює причину відриву тромба саме після операції артроскопія та чи повинен був лікар ОСОБА_20 це передбачити (взяти до уваги), а, отже, і призначити перед проведенням операції антикоагулянти згідно з вимогами Наказу МОЗ України № 329?
79. Що первинно повинен зробити лікар: обстежити пацієнта, а потім визначати доцільність тромбопрофілактики, чи навпаки (зокрема, і у випадку ОСОБА_14 )?
Для дослідження експерта надати матеріали справи № 442/9073/24, провадження № 1-кп/457/26/26, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 та ст. 385 КК України.
Висновок експертизи після її проведення скерувати до Трускавецького міського суду Львівської області.
Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, зупинити на час проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 20.03.2026 о 14 год 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1