Справа № 450/6107/25 Провадження № 2/450/910/26
20 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Микитів М.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2031784200_CARD, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» 16.07.2020 року, у розмірі 12676,50 грн, що складається з 6922 грн заборгованості по тілу кредиту, 5754,50 грн заборгованості по відсоткам.
Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 16.07.2020 року звернулася до АТ «ОТП Банк» та уклала кредитний договір № 2031784200_CARD, отримавши грошові кошти на споживчі потреби в сумі 8988,90 грн. Вказав, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 12676,50 грн. Зазначив, що 20.06.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20/06/25, відповідно до якого, а також згідно з реєстром боржників №2 від 20.06.2025 року, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2031784200_CARD від 16.07.2020 року. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 10.02.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлялась про судовий розгляд шляхом скерування поштової кореспонденції.
У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог статті 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В силу статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Судом встановлено, що 16.07.2020 року ОСОБА_1 уклала із АТ «ОТП Банк» кредитний договір № 2031784200_CARD шляхом підписання такого, додатку №1 до нього, паспорту споживчого кредиту, додатку №1 до нього, анкети заяви на отримання кредиту особистим підписом, внаслідок чого отримала кредит на споживчі потреби у розмірі 8988,90 грн строком на 24 місяці зі сплатою 0,01% фіксованої процентної ставки відсотків річних.
Встановлено, що АТ «ОТП Банк» надало відповідачу кредит в загальній сумі 8988,90 грн.
У відповідності розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором АТ «ОТП Банк», заборгованість відповідача за кредитним договором № 2031784200_CARD від 16.07.2020 року станом на 04.06.2025 року становить 12676,50 грн, що складається з 6922 грн заборгованості по тілу кредиту, 5754,50 грн заборгованості по відсоткам.
20.06.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20/06/25, відповідно до умов якого, первісний кредитор АТ «ОТП Банк» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.
З реєстру боржників №2 від 20.06.2025 року до договору факторингу № 20/06/25 від 20.06.2025 року вбачається, що АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 2031784200_CARD від 16.07.2020 року в розмірі 12676,50 грн, що складається з 6922 грн заборгованості по тілу кредиту, 5754,50 грн заборгованості по відсоткам.
Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Зі змісту частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором позики визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас, суд не може погодитись із наведеною позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором з огляду на наступне.
У відповідності до кредитного договору № 2031784200_CARD від 16.07.2020 року, сторони погодили, що кредит надається строком на 24 місяці.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Оскільки строк кредитування за вказаним вище кредитним договором завершився 16.07.2022 року, у первісного кредитодавця було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом, а тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 16.07.2022 року, є необґрунтованими, з огляду на що такі не підлягають задоволенню. Після цих дат права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачу надано кредит на споживчі потреби у розмірі 8988,90 грн строком на 24 місяці зі сплатою 0,01% фіксованої процентної ставки відсотків річних. Відтак, сума відсотків річних, нарахованих за користуванням кредиту складає 1,80 грн за рік (8988,90 грн * 0.01%).
З огляду на викладене вище, у ОСОБА_1 станом на 16.07.2022 року виникла заборгованість перед АТ «ОТП Банк» у розмірі 8990,70 грн, що складається з 8988,90 грн заборгованості за тілом кредиту, 1,80 грн заборгованості за відсотками.
Водночас, враховуючи встановлену судом суму заборгованості у розмірі 8990,70 грн, яка підлягала сплаті ОСОБА_1 , слід дійти висновку про виконання останньою свого зобов'язання перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 2031784200_CARD від 16.07.2020 року в повному обсязі, у зв'язку зі сплатою грошових коштів за таким у загальному розмірі 16240,71 грн.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором № 2031784200_CARD від 16.07.2020 року як перед первісним кредитором, так і перед позивачем.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, статтями 3, 13, 16, 509, 512-514, 517, 526, 527, 530, 599, 610-612, 614, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, статтями 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.