Справа № 450/2170/25 Провадження № 2/450/192/26
18 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
за участю відповідача Дись Ян
представника відповідача Ганича І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пащук Артем Ігорович до ОСОБА_2 про визнання шлюбу фіктивним, -
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пащук Артем Ігорович до ОСОБА_2 про визнання шлюбу фіктивним, в якому представник позивача просить суд визнати фіктивним шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який укладено 08.08.2017 року та зареєстровано Личаківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 210; судові витрати покласти на відповідача.
28.05.2025 року провадження у справі відкрито.
05.12.2025 року справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання 10.02.2026 року позивач та його представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи, що підтверджується розпискою, в якій міститься особистий підпис представника позивача - адвоката Пащука А. І., яка міститься в матеріалах справи.
У зв'язку із чим, протокольною ухвалою суду від 10.02.2026 року розгляд справи відкладено на 18.03.2026 року 13:00 год. у зв'язку із неявкою сторони позивача.
В судове засідання 18.03.2026 року позивач та її представник повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи, а саме: позивач ОСОБА_1 шляхом направлення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке повернулось на адресу суду 10.03.2026 року, представник позивача - адвокат Пащук А. І. шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету останнього 11.02.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, наявною в матеріалах справи. Вказане підтверджує їхню обізнаність про час та місце розгляду справи, повторне не з'явлення без поважних причин та не подання доказів на їх підтвердження, що в цілому свідчить про зловживання останніми своїми процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи.
Представник відповідача - адвокат Ганич І. М. у судовому засіданні просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із повторною неявкою сторони позивача.
Відповідач Дись Ян підтримав позицію свого представника, просив позов залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України.
В розумінні положень п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Пащук А. І. 10.02.2026 року та 18.03.2026 року повторно не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення розгляду справи не подали.
Підстави вважати неявки позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Пащука А. І. з поважних причин в судове засідання, відсутні. Сторона позивача не надала доказів, які б підтверджували поважність причин неявки у судові засідання, призначені на 10.02.2026року та 18.03.2026 року.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що сторона позивача направляла на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.
Суд також зазначає, що сприяв сторонам у дотриманні принципу змагальності сторін надаючи їм можливість подати всі необхідні докази та заяви, чим останні не скористались.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, суд не вбачає жодних обставин, які перешкоджали позивачу, з'явитися у судові засідання особисто або забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляду даної справи. Жодних підтверджуючих доказів про неможливість з'явитися в судові засідання призначені на 10.02.2026 року та 18.03.2026 року, суду не представлено.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Пащук А. І. повторно (10.02.2026 року та 18.03.2026 року) не з'явилися у судове засідання, зловживають своїми процесуальними правами з метою затягування судового процесу, тому, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.
Керуючись ст.ст.223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пащук Артем Ігорович до ОСОБА_2 про визнання шлюбу фіктивним, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20.03.2026 року.
СуддяІ. І. Мельничук