Іменем України
08 грудня 2010 року
справа № 5020-2/200
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ Севастопольський молокопереробний завод”
(вулиця Товарева, 3, місто Севастополь, 99040)
до: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”
(вулиця Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)
про зміну умов договору № 36 від 30.04.2009,
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача -Мартюк Т.В., довіреність № 80 від 11.11.2010;
відповідача -Ірхін М.Ю., довіреність № 6580/0/2-10 від 12.05.2010.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (далі -Товариство) звернулось у господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(далі -ВАТ «ЕК «Севастопльенерго»), в якому просить змінити умови договору № 36 від 30.04.2009 в частині встановлення величини узгодженої потужності - 1985,80 кВг.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що спростовують позовні вимоги.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.12.2010.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України «Про електроенергетику», Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 № 441 (із змінами та доповненнями) (далі -Порядок), та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями) (далі -Правила).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 (в редакції постанови від 09.04.2002 №475 із змінами та доповненнями), встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.
Договір про постачання електричної енергії згідно пункту 1.2 Правил -це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;
договірна величина споживання електричної енергії -це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;
договірна потужність -це узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для окремої площадки вимірювання потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год. і більше, що не має спільної з іншими площадками вимірювання споживача технологічної електричної мережі;
дозволена потужність -це величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для використання за кожною окремою площадкою вимірювання на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору.
Пунктам 4.2 та 4.3 Правил встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.
Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.
У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
За своєю правовою природою узгодження сторонами по договору обсягів постачання електричної енергії та потужності на наступний рік, яке оформлюється додатком до договору як договірні величини, є зміною умов договору в частині встановлення договірних величин споживання електроенергії і потужності.
20.09.2004 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія “Севастопольенерго" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастопольський молокопереробний завод” (Абонент) був укладений договір № 36 на постачання електричної енергії (далі - Договір) (а.с. 30-34), відповідно до умов якого узгоджена потужність 1958,80 кВг.
04.11.2008 Товариство звернулось до відповідача з пропозицією щодо зменшення узгодженої потужності до 140 кВг, у зв'язку з тимчасовою призупинкою діяльності Товариства.
На підставі зазначеної заяви, сторони переуклали договір, а саме 30.04.2009 сторони уклали договір, відповідно до якого узгоджена потужність 140 кВг. (арк. с. 16-22).
У порядку пункту 10.4 Договору був продовжений на наступні періоди.
Згідно з пунктом 2.1.2 Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених додатком 1 до Договору („Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 5,6 Договору.
Листом № 54 від 02.09.2010 Товариство звернулось до відповідача з вимогою щодо внесення змін у договір в частині корегування узгодженої потужності на рівні 1880 кВг. Проте у цьому листі споживач не вказав період, на який просить здійснити таке коригування (арк. с. 42).
Відповідач листом від 15.09.2010 повідомив Товариство про неможливість збільшення величини узгодженої потужності, оскільки зазначене питання необхідно вирішувати з наданням нормативно-технічної документації угодженої у встановленому порядку.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 652 цього Кодексу передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Нормою статті 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Суд також встановив, що докази дотримання позивачем встановленого статтею 188 Господарського процесуального кодексу України порядку внесення змін у договір, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 13.12.2010