Справа №333/2989/26
Провадження №1-кс/333/1251/26
Іменем України
20 березня 2026 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання дізнавача ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженню №12026087040000052 від 14.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
Дізнавача ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженню №12026087040000052 від 14.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке надійшло до канцелярії суду 18.03.2026 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта».
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 13.03.2026 року до відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: м.Запоріжжя, вул.Миколи Ласточкіна, буд.57, працівниками поліції виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при собі зберігав два зіп-пакета з білою кристалічною речовиною, які в подальшому було вилучено під час огляду місця події (ЄО-8509 від 13.03.2026). Для встановлення істини у кримінальному провадженні виникла необхідність у проведенні відповідних експертиз по даному досудовому розслідуванні з залученням спеціалістів відповідної галузі, тому 14.03.2026 року, призначено судово-хімічну експертизу. У органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення та є тимчасово вилученим майном, на яке необхідно накласти арешт.
Дізнавач, будучи повідомленою судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду клопотання не з'явилася. До клопотання надала заяву про розгляд клопотання про арешт майна за її відсутності у зв'язку з службовою зайнятістю.
Вивчивши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що 14.03.2026 року до ЄРДР були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 КК України (кримінальне провадження №12026087040000052). До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження і долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
З огляду за зміст клопотання слідчого зазначене вище майно, яке було вилучено у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при собі зберігав два зіп-пакета з білою кристалічною речовиною, які оглянуто та вилучено під час огляду місця події є в розумінні ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами, правовий режим зберігання яких регламентується ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою: забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ст.170 КПК України, для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно.
З урахуванням того, що досудове розслідування здійснюється за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, вчиненого у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, вилучене під час проведення обшуку майно є об'єктом кримінально-протиправних дій та є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності і співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст.16, 98, 170-175 КПК України,слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженню №12026087040000052 від 14.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, - задовольнити повністю.
Накласти арешт на два зіп-пакета з білою кристалічною речовиною, які упаковано до спец пакету за №PSP1416042, які вилучено в ході огляду місця події 13.03.2026 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1