Справа №333/7262/25
Провадження №2/333/443/26
20 березня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
представника відповідача - адвоката Максиміва В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
11.08.2025 р. до суду надійшов позов АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами:
- №2001287786401 від 10.04.2019 р. в сумі 38162,15 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 19054,36 грн., заборгованість за процентами складає 19107,79 грн.
- №1002088870801 від 08.02.2022 р. в сумі 99449,72 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 68350,67 грн., заборгованість за процентами складає 19,05 грн., заборгованість за комісією складає 31080 грн.;
Загальна сума заборгованості станом на 09.04.2025 складає 137 611,87 грн.
Позивач посилається на те, що за кредитним договором №2001287786401 від 10.04.2019 р. відповідач отримав кредит в сумі 20939,38 грн., а за кредитним договором №1002088870801 від 08.02.2022 р. отримав кредит в сумі 100 000 грн., оплату проводив не в повному обсязі, тому виникла заборгованість.
13.08.2025 року провадження по справі відкрито, постановлено справу розглядати у загальному позовному провадженні.
20.11.2025 року підготовче провадження закрито, призначена справа до судового розгляду.
Представник позивача АТ «ПУМБ» в судове засідання не з'явився, при цьому в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, його інтереси представляв адвокат Максимів В.М., який 19.11.2025 року подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню. Послався на те, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ту Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції від 06.04.2018., яка додана до позовної заяви, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи кредитні договори №2001287786401 від 10.04.2019 та №1002088870801 від 08.02.2022. Оскільки позичальником не було особисто підписано наданий ДКБОФО, можна встановити, що відсутнє погодження позичальника з вказаними документами, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні бути враховані судом при розгляді справи. Вважає, що відповідач не погодив умови, які передбачені кредитними договорами №2001287786401 від 10.04.2019 та №1002088870801 від 08.02.2022. Також вказує, що не є належним доказом укладення кредитного договору №2001287786401 від 10.04.2019 та №1002088870801 від 08.02.2022 надані Позивачем Паспорти споживчого кредиту, оскільки у наданому Паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація щодо обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. В Паспорті споживчого кредиту вказано що Реальна річна процентна ставка за кожним видом ставок (стандартна, знижена) обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Разом з тим, вказані документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування. Тобто на кредитні відносини по Заяві №2001287786401 від 10.04.2019 та №1002088870801 від 08.02.2022 не поширюється, що, зокрема, підтверджується тим, що містить позначку, про те що «умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеній у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Вказаний Паспорт не встановлює остаточних умов кредитування, а тому відповідач не міг розраховувати, що саме інформація вказана в Паспорті буде використовуватись позивачем для визначення умов кредитування, він не містить жодних даних, на які кредитні відносини він міг би поширювати свою дію, не містить інформації про номер кредитного договору чи Заяви, про номер рахунку чи картки. Також не погодився із правомірністю нарахування комісії по кредитному договору №1002088870801, пунктом 5 якого встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22 %. Необхідність сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості передбачена й у графіку щомісячних платежів, який є частиною договору №1002088870801. Оскільки позивачем фактично встановлено плату Відповідачу за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону № 1734-VIII.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 10.04.2019 р. відповідач ОСОБА_1 підписав заяву №2001287786401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до цієї заяви ОСОБА_1 просить відкрити банківський рахунок та видати кредитну картку та встановити кредитний ліміт в сумі 3000 грн. Реальна процентна ставка складає 47,88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 12577,58 грн., розрахунок здійснено за умовами виникнення заборгованості у розмірі 10000 грн. та наступними погашеннями зі строком 12 місяців рівними платежами.
Згідно паспорту споживчого кредиту, підписаного 10.04.2019 року відповідачем, річна процентна ставка також складає 47,88%. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 62% річних.
З виписки по особовому рахунку на ім'я ОСОБА_1 судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, також неодноразово поповнював рахунок.
Суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт укладання кредитного договору №2001287786401 від 10.04.2019. Станом на 09.04.2025 прострочена заборгованість за сумою кредиту по цьому договору становить 38162,15 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 19054,36 грн., заборгованість за процентами складає 19107,79 грн.
Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем, що свідчить про те, що відповідач прийняв умови кредитного договору про надання грошових коштів на умовах сплати відсотків за їх користування.
Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки вважає їх обґрунтованими і доведеними.
08.02.2022 р. відповідач ОСОБА_1 підписав заяву №1002088870801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до цієї заяви ОСОБА_1 просить надати йому споживчий кредит в сумі 100000 грн.. Платіжні періоди з 08.02.2022 р. по 08.02.2024. Сума платежу за розрахунковий період 6387,10 грн. щомісяця. Усього за 24 місяці - 153 290,3 грн. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,22%, 2220 грн. щомісяця. Всього 53280 грн. Розмір процентної ставки 0,01% річних. Спосіб надання споживчого кредиту - банківський переказ на рахунок. Реальна річна процентна ставка 55,7219 %, загальні витрати по кредиту 53290,3 грн.
08.02.2022 року позивачем були надані кредитні кошти за договором №1002088870801 в сумі 100 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.55810054.102554.8810.
З розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 по кредитному договору №1002088870801 від 08.02.2022 р. сплатив 31649,33 грн., які зараховані в погашення заборгованості за тілом кредиту, крім того він сплатив 22200 грн., які були зараховані позивачем на оплату комісії.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт укладання вищевказаних кредитних договорів між сторонами та надання позивачем коштів на їх виконання, проте суд не погоджується із розміром заборгованості за кредитом та комісією по кредитному договору №1002088870801 від 08.02.2022, виходячи з такого.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Установлено, що умовами кредитного договору №1002088870801 передбачена необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, яка визначена у відсотках до суми кредиту та щомісячному грошовому еквіваленті
При цьому в кредитну договорі №1002088870801 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Тому сплачену відповідачем суму комісії слід зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту.
Судом встановлено, що по кредитному договору №1002088870801 від 08.02.2022 р. позивачем безпідставно було зараховано як оплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості сплачену відповідачем суму 22200 грн. Тому заборгованість за цим кредитним договором становить 46169,72 грн. (100 000 грн. сума отриманого кредиту - 31649,33 грн. сплаченого тіла кредиту - 22200 грн. сплаченої комісії +19,05 грн. заборгованість по процентам).
Станом на 09.04.2025 р. існує заборгованість відповідача за кредитним договором №2001287786401 від 10.04.2019 р. в сумі 38162,15 грн. та №1002088870801 від 08.02.2022, в сумі 46169,72 грн., всього 84331,87 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в решті позовних вимог - слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог. Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., оскільки позов задоволено на 61,27%, то судовий збір підлягає стягненню пропорційно в сумі 1484,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 141, 263-265,280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ-14282829) заборгованість за кредитними договорами №2001287786401 від 10.04.2019 р., №1002088870801 від 08.02.2022, в сумі 84331 (вісімдесят чотири тисячі триста тридцять одна) грн. 87 коп., в решті позову - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 20.03.2026 р.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська