Справа № 317/43/26
Провадження № 2/317/411/2026
19 березня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
при секретарі судового засідання Хижняк Д.Г.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову позивач зазначила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Іще при житті 15.09.2009 мати позивачки склала заповіт, в якому вона зробила наступне заповідальне розпорядження : все належне їй на час смерті майно вона заповідала позивачці.
Частину спадкового майна позивач вже оформила.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.12.2025 №1672/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на жилий будинок АДРЕСА_1 , оскільки нотаріус позбавлений можливості встановити належність правовстановлюючого документу спадкодавцеві: у Свідоцтві № 56 про право особистої власності на житловий будинок власник майна зазначена як « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть як « ОСОБА_3 ».
В зв'язку з тим, що оформити свої спадкові права на спадковий житловий будинок в нотаріальному порядку позивач не має змоги, вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання свого представника не направив, заяви про відкладення розгляду справи або відзиву на позов не надав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 04.10.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 310.
Відповідно до заповіту, посвідченого 15.09.2009 секретарем Широківської сільської ради Запорізької області Гавриловою Н.І., ОСОБА_3 все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла - ОСОБА_1 .
Факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим 07.02.1955, актовий запис № 8; Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданим повторно 11.02.2010.
Проте, в Свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_4 від 16.05.1989 зазначено власницю жилого будинку АДРЕСА_1 як « ОСОБА_3 ».
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.12.2025 №1672/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на жилий будинок АДРЕСА_1 , оскільки нотаріус позбавлений можливості встановити належність правовстановлюючого документу спадкодавцеві: у Свідоцтві № 56 про право особистої власності на житловий будинок власник майна зазначена як « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть як « ОСОБА_3 ».
Як вбачається з інформації, наданої 19.01.2026 ЦНАПом виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно виписки з погосподарської книги від 19.01.2026, ОСОБА_3 станом на 2013 рік була головою домогосподарства житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації, наданої 19.01.2026 ЦНАПом виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, згідно рішення другої позачергової сесії сьомого скликання від 04.12.2015 №10 біла змінена поштова адреса житлового будинку АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії спадкової справи № 437/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 04.06.2014 отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку АДРЕСА_2 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду підтвердити, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 та те, що ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно на праві приватної власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно потребують державної реєстрації.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкоємство здійснюється за заповітом чи за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Вимоги про встановлення фактів та визнання права власності у порядку спадкування можуть розглядатися разом в межах позовного провадження - ВС КЦС № 691/1237/20 від 03.11.2021 року.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Вищезазначене приводить суд до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.
Враховуючи те, що позивач не просить суд стягувати з відповідача на його користь судові витрати, суд вважає за можливе не стягувати з відповідача судові витрати на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 211, 47, 258-259, 263-265, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (м. Запоріжжя, вул. Розенталь, буд.7, ЄДРПОУ 26013402) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт належності Свідоцтва № НОМЕР_4 про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке видане 16.05.1989 Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області на підставі рішення виконкому Запорізької районної Рад народних депутатів від 13.04.1989 №138, зареєстроване 16.05.1989 в ЗМБТІ в реєстрову книгу №2 за реєстровим №74 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 54,6 кв.м., житловою площею 26,6 кв.м, прибудову літ. «а», погріб з шийкою літ. «пг», літню кухню літ. «Б», сарай літ. «Б1», навіс літ. «В», вбиральню літ. «Г», душ літ. «Д», паркан №1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Нікітін