СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2241/26
ун. № 759/6536/26
19 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026110000000080 від 03.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України,-
До суду надійшло вказане клопотання слідчого, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване таким.
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026110000000080 від 03.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування вжито необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, що належить підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №465777432.
У зв'язку з цим, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, прокурор просить накласти арешт на майно, яке належить та перебуває у фактичному розпорядженні підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
До клопотання додані матеріали на підтвердження його обґрунтованості.
Також слідчий подав заяву, в якій просить подане клопотання розглянути без його участі та через достатню обґрунтованість клопотання задовольнити його у повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вищенаведені положення закону, з метою забезпечення збереження арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Неприбуття сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду поданого клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали поданого клопотання, встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026110000000080 від 03.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, ч. 3 ст. 332 КК України.
17.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Отже, з метою забезпечення збереження майна, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , унеможливлення його відчуження та розпорядження, існує необхідність у накладені арешту на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження на майно, що на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на:
-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно вказаного майна особам, що мають право на вчинення таких реєстраційних дій згідно положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_7