СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5063/26
пр. № 3/759/1915/26
18 березня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О. розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.02.2026 ОСОБА_1 під час проведення перевірки порушила порядок проведення розрахунків, а саме: порядок проведення розрахункової операції готівкою через ПРРО, без створення і надання розрахункового документу встановленої форми та змісту, чим порушила п. 2 ст. 3 ЗУ "Про застосування РРО у сфері громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями). Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, щиро розкаялась, підтвердила обставини, викладені у протоколі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №382/10-36-07-08 від 23.02.2026, складений відносно ОСОБА_1 , копію акту фактичної перевірки від 23.02.2026 №7927/Ж5/10/36/07/3139010924, інші матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 155-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на останню адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 155-1, 245, 251-252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя К.О. Васильєва