Справа № 758/2875/26
3/758/2117/26
Категорія 156
19 березня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
14 лютого 2026 року о 23 годині 35 хвилин, у м. Києві, по вул. Межигірська, 87-А, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Hyundai», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп?яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, результат позитивний 0,54 проміле. Результат підтверджується висновком лікаря №000495, чим порушила п. 2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому визнала та щиро розкаялась, підтвердила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських п репаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.
Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила вимоги п. 2.9а ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, установлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №591626 від 15 лютого 2026 року, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння 0,54‰;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6669005 від 15 лютого 2026 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції з якого вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога у зв'язку з тим, що у неї вбачають ознаки алкогольного сп'яніння, на 28:00 на запитання лікаря-нарколога коли в останній раз вживала алкоголь, відповіла вчора. Відповідно до результатів огляду від КНП «КМКЛ №10», ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний (0,54 проміле).
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушниці за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, обставини, що пом'якшує відповідальність, зокрема, щире каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушницею не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушницею штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов