Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3920/26
13 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025100070000496 від 05.03.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
У провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100070000496 від 05.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім того, у СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві перебувають виділені матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012600070000028 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування 09.01.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У подальшому кримінальне провадження №12026100070000028 від 09.01.2026 об'єднано з кримінальним провадженням № 12025100070000496 від 11.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом аналогічних протизаконних дій тих самих осіб.
11.02.2026 було винесено постанову про зміну кваліфікації з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 5 ст. 190 КК України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено, та який діє на теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше квітня 2025 року ОСОБА_7 організував групу осіб з метою заволодіння грошовими коштами громадян країн Європейського Союзу та України, шляхом обману, а саме - продажу підроблених документів іноземних держав (паспортів, посвідчень водія, ID-карт тощо) під виглядом справжніх.
Для здійснення незаконної діяльності ОСОБА_7 залучив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який організував проведення співбесід, навчання та інструктування нових учасників незаконної діяльності для подальшої їх роботи у «кол-центрах».
Також, для контролю за організацією діяльності осіб, які керують роботою «кол-центрів» до вказаної групи ОСОБА_7 залучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка контролювала та надавала вказівки щодо здійснення незаконної діяльності наступним особам.
Залучена ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , організовувала роботу з підбору осіб для роботи в «кол-центрах», їх навчання та забезпечення незаконної діяльності.
До цих осіб відносяться, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , яких до злочинної діяльності залучив ОСОБА_7 .
Вказані вище особи, працювали безпосередньо з рекрутованими працівниками «кол-центрів», забезпечували на своєму рівні, відповідно до відведеної злочинної ролі, діяльність «кол-центрів».
З метою реалізації злочинної діяльності учасники групи, а саме особи, яких для роботи в «кол-центрах» залучали ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , використовували мережу Інтернет та спеціально створені вебресурси, зокрема: mobilityhub-group.com, 2driveworld.com, drive-center.website, представляючись працівниками компаній «2DRIVE GROUP» та «TRAVELIGO», вводили громадян в оману щодо можливості легального дистанційного оформлення документів іноземних держав без відвідування офіційних органів влади, мотивуючи це, нібито, наданням неправомірної вигоди посадовим особам за кордоном.
При цьому, грошові кошти від потерпілих отримувалися через іноземні платіжні системи та криптовалютні гаманці із подальшим їх перерозподілом між учасниками злочинної діяльності.
Всі вказані вище особи, залучені ОСОБА_7 до злочинної діяльності, усвідомлювали протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання. Кожен учасник групи діяв за заздалегідь узгодженим планом відповідно до визначених організатором групи обов'язків.
Достеменно встановлено, з квітня 2025 року за допомогою завчасно спланованих та координованих між усіма учасниками групи дій, введено в оману та ошукано більш як 150 осіб - громадян України та інших держав на загальну суму 17 861 251.
Потерпілі у вказаних кримінальних правопорушеннях, перерахували тільки на один криптогаманець, яким користувалась за попередньою змовою встановлена група осіб, та який має реквізити - TWUDSkECHsL1UAGMAiGKx6nc3bH6FGtsoM, 413 747 USDT, що еквівалентно сумі 17 861 251 грн, станом на 05.02.2026 року, відповідно до курсу НБУ (43,1695).
Так, наприклад, потерпілий ОСОБА_16 , 28.11.2025, у спілкуванні з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_17 », яка діяла згідно із заздалегідь узгодженим з іншими учасниками групи планом, замовив пакет документів, із посвідчення водія Латвійської Республіки, виданого на ім'я ОСОБА_16 та перерахував на вказаний вище криптогаманець TWUDSkECHsL1UAGMAiGKx6nc3bH6FGtsoM 1500 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_7 організував групу осіб для вчинення шахрайських дій, до якої залучив ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також, в якості безпосереднього виконавця - невстановлену особу на ім'я « ОСОБА_17 », які за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи грошовими коштами потерпілих, які останні надавали з метою оформлення та виготовлення нібито законного водійського посвідчення іноземної держави, які насправді є підробленими.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого, в особливо великих розмірах, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України.
Після цього, 11.02.2026 ОСОБА_4 було затримано працівниками правоохоронних органі у порядку ст. 208 КПК України, а його протиправна діяльність припинена.
11.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , від 24.03.2025; протоколом огляду відкритих джерел від 24.03.2025; листом щодо виконання доручення, заявою ОСОБА_16 , від 30.12.2025; протоколами допиту в якості потерпілого ОСОБА_16 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 17.11.2025; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.10.2025; висновком експерта № 2340/19 від 20.01.2026; протоколом огляду криптогаманця від 05.02.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 08.01.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 09.01.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 10.01.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
При цьому ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 5 ст. 190 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі, на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого групою осіб, за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_4 , винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , протягом тривалого часу є організатором шахрайської схеми, зможе знищити або сховати документи та докази, які підтверджує його протиправну діяльність та які ще не вилучені органом досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 , тривалий час являється організатором злочинної шахрайської схеми, в зону його впливу входять працівники так званих «колл-центрів», таким чином останній може використати свій авторитет, при здійсненні впливу на інших свідків його протиправної діяльності.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , відповідає суспільному інтересу.
Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.
Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_4 , інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що ОСОБА_4 , вчинив особливо тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінального правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності, орган досудового розслідування вважає, що діяння вчинене ОСОБА_4 , при обранні запобіжного заходу є виключним випадком, зважаючи на значний суспільний резонанс, який викликаний вчиненим злочином.
Враховуючи зазначені обставини, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наступним ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили застосувати більш м'яий запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
У провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100070000496 від 05.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України») відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У клопотанні, що є предметом розгляду, наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: заявою ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , від 24.03.2025; протоколом огляду відкритих джерел від 24.03.2025; листом щодо виконання доручення, заявою ОСОБА_16 , від 30.12.2025; протоколами допиту в якості потерпілого ОСОБА_16 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 17.11.2025; протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.10.2025; висновком експерта № 2340/19 від 20.01.2026; протоколом огляду криптогаманця від 05.02.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 08.01.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 09.01.2026, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме портативних-обчислювальних машин) від 10.01.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Орган досудового розслідування посилається на наявність ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину вчиненого групою осіб, за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_4 , винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.
На той факт, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вказує те, що, підозрюваний ОСОБА_4 , протягом тривалого часу є співорганізатором шахрайської схеми, зможе знищити або сховати документи та докази, які підтверджує його протиправну діяльність та які ще не вилучені органом досудового розслідування.
На той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні вказує те, що ОСОБА_4 , тривалий час являється співорганізатором злочинної шахрайської схеми, в зону його впливу входить рекрутінг працівників так званих «колл-центрів», таким чином останній може використати свій авторитет, при здійсненні впливу на інших свідків його протиправної діяльності.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
Разом з тим, судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 36 рішення ЄСПЛ «Летейл проти Франції». Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченої.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення - докази у даному кримінальному провадженні, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_4 повністю перераховані у даному клопотанні та є достатніми для обґрунтованості повідомленої підозри; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - санкція ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає позбавлення волі на строк до 12 (дванадцяти) років.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.
Згідно частин 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
А відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на даній стадії досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки: не відлучатися із міста Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, анкетні дані яких вказано у поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу; здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025100070000496 від 05.03.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шепетівка, Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09 травня 2026 року в межах строків досудового розслідування та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Розмір застави визначити у межах 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: не відлучатися із міста Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, анкетні дані яких вказано у поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу; здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів, припиняє свою дію 09 травня 2026 року та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження - для відома.
Копію ухвали направити ДУ «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_19