Справа № 758/9453/24
3/758/574/26
19 березня 2026 року
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Топоровського О.М.,
представника Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Звенігородського В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 директора ТОВ "САВ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 37446191), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0147/90300/24 від 20.05.2024 року 12.03.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «САВ-ТРАНС» (Україна, 1002, м. Житомир, вул. Східна 88/2, код ЄДРПОУ 37446191) був переміщений товар «дизельне паливо» вагою 25 731 кг, 30, 991 тис. л. при температурі 15 С, загальною вартістю 23 672,52 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 914 235,09 грн).
Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі:
сертифіката якості від 28.02.2023 №163113_4953079;
рахунку фактури (інвойсу) від 10.03.2023 №ТАU 024790;
міжнародного автомобільно-транспортного документу від 10.03.2023 №0073385. Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митною декларацією №ІМ40ЕА від 12.03.2023 №23UА903200004614U6.
Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 16.08.2022 №38/2022, укладеного між литовським підприємством UAB «Tauritus» в особі директора Marat Davletsin та підприємством ТОВ «САВ ТРАНС» в особі директора ОСОБА_1 . Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - нафтопродукти, якісь яких має підтверджуватися паспортом якості, виданого виробником товару або продавцем, або акредитованою лабораторією, яка має міжнародний сертифікат відповідності. На виконання вимог ст. 198 МК України митним брокером ФОП ОСОБА_2 до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 28.02.2023 №163113_4953079, виданий заводом виробником «Orlen Lietuva».
01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 №62 від представництва «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки законності ввезення товарів «дизельне паливо», які надійшли на адресу ТОВ «САВ-ТРАНС», зокрема справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 28.02.2023 №163113_4953079 Енергетичною митницею направлено запит до Представництва «Orlen Lietuva» в Україні (вих.. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15.01.2024).
За результатами опрацювання відповіді, наданої РС «Orlen Lietuva» від 09.02.2024 №D2 (12.11-9) - 339 встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості видавався UAB «Tauritus» (відправнику товару «дизельне паливо») на 25 444 кг. Однак, фактично ТОВ «САВ-ТРАНС» з наданням сертифікату якості від 28.02.2023 №163113_4953079 ввезено на митну територію України 25731 кг, що на 287 кг перевищує кількість відвантаженого за даним сертифікатом якості товару.
Відповідно до ч.2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16 річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Згідно з даними картки обліку особи. яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «САВ-ТРАНС» є ОСОБА_1 .
Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.
Таким чином, керівником ТОВ «САВ-ТРАНС» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «дизельне паливо» з приховуванням від митного контролю у кількості 287 кг, 0,346 тис. л. при температурі 15 С, вартістю 264,04 Євро, що в перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону дорівнює 10197,25 грн шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Виходячи з викладеного, в діях керівника ТОВ «САВ-ТРАНС» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
24.02.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Звенігородський В.М. подав письмові заперечення (пояснення) на вказаний протокол про адміністративне правопорушення, в яких вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
07.04.2025 представник Енергетичної митниці Хотинський О.С. подав письмові заперечення на письмові пояснення представника ОСОБА_1, в яких вказав, що всіма матеріалами справи підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
В судовому засіданні представник Енергетичної митниці Носко Ю.Ю. просила суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 483 МК України, посилаючись на докази, долучені до протоколу та письмові заперечення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Звенігородський В.М. просив провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Зазначив, що ОСОБА_1 не переміщував через митний кордон товар «дизельне паливо» з приховуванням від митного контролю. Усі документи, в тому числі й сертифікат якості, надавали для переміщення через кордон продавець по контракту. Придбана партія товару пройшла митне оформлення на підставі товаросупровідних документів, наданих продавцем. При цьому, наголосив, що сертифікатом якості підтверджуються фізико-хімічні властивості товару, а не його вага.
Заслухавши пояснення представника митного органу та представника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
В силу вимог ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, адміністративне правопорушення складається з об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Крім цього, згідно з вимогами ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з ч. 1 ст. 483 МК України, переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Документами, що містять неправдиві дані є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
При цьому, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (пункт 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
Будь-яких належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 могло бути відомо про неправдивість зазначених у документах відомостей та які саме дії ним у зв'язку з цим не було вчинено, що могло б свідчити про наявність у нього прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена ст. 483 МК України, матеріали справи не містять.
В матеріалах справи відсутні також будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Як встановлено судом між ТОВ «САВ-ТРАНС» (покупець) та компанією UAB «Tauritus» (продавець) укладено контракт на поставку нафтопродуктів, в тому числі дизельного палива №38/2022 від 16.08.2022 (далі - Контракт).
За умовами вказаного контракту, продавець продає, а покупець купує, серед іншого, дизельне паливо EN 590 (п. 1.1. Контракту).
Згідно з п. 2.1.3 Контракту Продавець зобов'язаний до погрузки товару надати Покупцю всі обов'язкові документи.
За вимогами п. 3.3.1 Контракту, кількість товару повинна відповідати кількості, вказаній в рахунку-фактурі (інвойс), декларації на товар, міжнародній товаро-транспортній накладній (CMR). У відповідності до вимог 3.3.2 Контракту якість товару повинна відповідати сертифікату якості, виданим Продавцем товару.
Вказане свідчить про те, що за умовами укладеного контракту, що UAB «Tauritus» (продавець), як продавець, надавав покупцю ТОВ «САВ ТРАНС» усі необхідні товаросупровідні документи, зокрема сертифікат якості.
Крім того, відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №57- V від 01.08.2006 (далі по тексту - Конвенція), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару «дизельне паливо» здійснювалась, зокрема, на підставі міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 10.03.2023 №0073385.
Пунктом g) частини першої статті 6 Конвенції встановлено, що вантажна накладна містить перелік документів, переданих перевізнику. У відповідності до частини першої статті 11 Конвенції для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати.
Відповідно до відомостей графи «5» наявної у матеріалах справи CMR (а.с.15), перевізнику товарів для здійснення перевезення передано, зокрема, invoice (рахунки), паспорт якості від 28.02.2023 №163113_4953079; рахунку фактури (інвойсу) від 10.03.2023 №ТАU 024790; та акцизну декларацію країни-відправлення АAD №23LT000A1A0702S268355.
Отже, відповідно до положень Конвенції та умов Контракту обов'язок надати в розпорядження перевізника необхідні документи для експорту товару з території Європейського Союзу, в тому числі паспорт якості від 28.02.2023 №163113_4953079, покладений на продавця, яким в даному випадку виступала компанія UAB «Tauritus». Тобто, за умовами зазначеного контракту всі документи надавались компанією UAB "Tauritus" як продавцем, в тому числі і сертифікат якості, що викликали в працівників Державної митної служби сумніви його дійсності, тоді як ТОВ "САВ-ТРАНС" в особі директора ОСОБА_1 було кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Отже, громадянин України ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 28.02.2023 №163113_4953079 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов'язку його отримувати.
Представник митного органу в судовому засіданні наголосив на тому, що за отриманих відомостей від Компанії «Orlen Lietuva», є підстави вважати, що товар, ввезений ТОВ «САВ-ТРАНС» на підставі сертифікату (паспорту) якості від 28.02.2023 №163113_4953079 у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті).
Разом з цим, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, а тому покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до Контракту надавалися продавцем.
При цьому, при переміщенні товару через митний кордон, ТОВ «САВ-ТРАНС» використовувало відомості сертифікату якості від 28.02.2023 №163113_4953079, який містить посилання на сертифікат «Orlen Lietuva», тобто діяв у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.
Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 № 62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «Orlen Lietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в рф.
У листі компанії «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 № 62 остання зазначала, що у разі виникнення сумнівів щодо сертифікатів якості, виданих Компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, компанія просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності.
З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів, Енергетичною митницею було направлено проект запиту від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 із додатком «файл Таблиця Орлен.xlsx».
У відповідь публічна компанія «Orlen Lietuva» надіслала лист від 09.02.2024 №Д2 (12.11-9)-339 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «Orlen Lietuva» з березня по травень 2023 року зазначену у додатку до листа «Таблиця_Orlen в формате Exel.».
Однак додатку «Таблиця_Orlen в формате Exel.» матеріали справи не містять. Натомість міститься документ з таблицею під назвою «Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів».
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо підробки сертифікату якості від 28.02.2023 №163113_4953079.
При цьому, на підставі наданих перевізником до митних органів України товаросупровідних документів в пункті пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці, у митниці не виникло підстав вважати, що імпортований ТОВ «САВ-ТРАНС» товар завозиться на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Зазначений товар було пропущено та ввезено для вільного обігу на митній території України.
Імпортований товар митним брокером ФОП « ОСОБА_3 » був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу №ІМ40ЕА від 12.03.2023 №23UА903200004614U6, що вказує на сплату ТОВ «САВ-ТРАНС» митних платежів за ввезення зазначеного товару.
Таким чином, відсутні невідповідності даних у виданих продавцем товаросупровідних документів, тим даним та документам, які були надані ТОВ «САВ-ТРАНС» при ввезенні товару на митну територію України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Враховуючи те, що Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на приховування товарів від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості та ваги товару, суд дійшов висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 458 Митного кодексу України, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Будзан Л.Д.