Справа № 308/17026/25
1-кс/308/1740/26
20 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62025149160000065 від 09.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна,-
19.03.2026 слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні за №62025149160000065 від 09.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна.
Згідно вказаного клопотання з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання просить накласти арешт на:
-земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030 площею 2,9431 га, яка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності;
-земельну діяльну з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142, площею 0,4544 га, яка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності;
-транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA A5», номерний знак НОМЕР_1 , vin - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 на праві приватної власності.
Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (ч. 2 ст. 172 КПК України).
З метою забезпечення збереження належності майна, стосовно якого ставиться питання про арешт, особі, щодо якої здійснюється провадження, слідчим суддею визначено за доцільне розглядати відповідне клопотання без участі власника майна та/або захисника, оскільки вбачається наявність ризику відчуження об'єкту рухомого майна третім особам як особисто, так і через представника.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до статті 107 КПК.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62025149160000065, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.01.2025.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що: «службові особи державного органу вимагають та отримують неправомірну вигоду від суб'єктів господарювання».
22.12.2025 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи, будь якої дії з використанням наданого службового становища.
17.02.2026 заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025149160000065, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, до трьох місяців, тобто до 22.03.2026.
Відповідно до інформації Територіального сервісного центру №2141 (на правах відділу, м.Ужгород) РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях станом на 17.03.2026 за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA A5», номерний знак НОМЕР_1 , vin - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 26.04.2012.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №468433382 від 17.03.2026 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером №4620381300:10:001:0030, площею 2,9431 га, на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №468433169 від 17.03.2026 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером №4620381300:08:004:0142, площею 0,4544 га, на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_7 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання слід накласти арешт на земельну діяльну з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030, площею 2,9431 га, земельну діяльну з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142, площею 0,4544 га, транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA A5», номерний знак НОМЕР_1 , vin - НОМЕР_2 , які належать підозрюваній ОСОБА_7 на праві приватної власності, виключно із забороною відчуження, так як відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, тощо. Слідчий суддя вважає, що застосування найменш обтяжливого способу арешту, без обмеження права користування, буде найбільш сприятливим у цьому кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 170-173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну діяльну з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030, площею 2,9431 га; земельну діяльну з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142, площею 0,4544 га; транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA A5», номерний знак НОМЕР_1 , vin - НОМЕР_2 , із забороною відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_8