Справа № 758/1385/22
Категорія 57
09 серпня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Братківського К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, -
1.Описова частина
В січні 2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: 1) визнати недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та його ділову репутацію, 2) зобов'язати службових осіб спростувати недостовірну інформацію.
1.1. Стислий виклад позиції
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явилась публікація під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5». Дана публікація була викладена на сайті, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» (відповідач). В даній публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 викладена недостовірна інформація стосовно ОСОБА_1 , а саме: «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..». «При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього"». Так, викладені у вказаній публікації факти та твердження про позивача порушують особисті немайнові права останнього, оскільки: є недостовірними; носять відкрито негативний та обвинувальний характер; поширені серед невизначеного кола осіб; створюють негативне враження в очах громадськості як про позивача безпосередньо, так і про його професійну діяльність; паплюжать ділову репутацію позивача як офіцера, працівника державного органу. У публікації стверджується, що: «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..» «При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".» Дане твердження не підтверджується фактичними даними, адже таке твердження є надуманим та не підтверджується будь-якими документами або іншими доказами. За своєю суттю, таке твердження направлено виключно для порушення честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 та створення у невизначеного кола читачів враження причетності останнього до якихось корупційних дій. Позивач тривалий час був Заступником Голови Державної податкової служби України та деякий час був В.о. Голови Державної податкової служби України. Ретельно та сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, був добропорядною людиною та ніколи не брав участі в будь-яких протиправних діях. Дізнавшись про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови Державної податкової служби, ОСОБА_1 виконав всі умови проведення конкурсу на зайняття посади Голови Державної податкової служби, а також пройшов тестування та співбесіду. Таку процедуру виконали і два заступники ОСОБА_1 , а тому зазначена в публікації інформація є недостовірною та надуманою. Зазначені в публікації твердження створюють у невизначеного кола читачів негативне ставлення до ОСОБА_1 . Принизливе ставлення Відповідача до працівників Державної податкової служби України в особі ОСОБА_1 (Позивача) негативно впливає на його гідність та ділову репутацію. Подібні висловлювання штучно створюють негативне ставлення в суспільстві до особи позивача. Крім того, дане твердження носить обвинувальний характер. Фактично, автор статті, звинувачує Позивача у вчиненні корупційного злочину у складі групи осіб, з використанням свого службового становища. Тим самим автор статті порушив ст. 62 Конституції України та принцип кримінального процесуального судочинства, закріплений у статті 17 КПК України («презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини»). Таким чином, викладена відповідачем інформація про позивача не відповідає дійсності, про що свідчать наведені вище обставини та долучені докази, а отже є недостовірною, що призвела до приниження честі, гідності та ділової репутації позивача. Позивач був посадовою особою, свою ділову репутацію формував упродовж багатьох років бездоганної служби. Позивач був сумлінним та справжнім офіцером податкової міліції з бездоганною репутацією, за час служби має чисельні винагороди. Поширення вищевказаної недостовірної інформації стосовно позивача негативно впливає не тільки на його особисте життя, а й сприяє негативному ставленню суспільства до державного органу, який він представляв. Висловлюючи негативні та недостовірні відомості, відповідач прагне створенню негативного іміджу у позивача та спотворення реального образу позивача. Викладена відповідачем у статті негативна та така, що не відповідає дійсності, інформація стосовно Позивача, навпаки, не сприятиме створенню довіри у суспільства тим реформам та новаторським ідеям, змінам у самій структурі державного органу, а також породжує недовіру. Подібна недостовірна інформація негативно впливає і на майбутнє позивача, оскільки буде сприяти виявленню недовіри по відношенню до нього під час участі його у конкурсах на зайняття посад у державній службі, можливості подальшого сумлінного несення служби, у т.ч. під час вирішення питання щодо його просування по службі. Відповідно до висновку експерта №797/11/2021 від 16 листопада 2021 року за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, встановлено, що: 1. Текст публікації під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5», розміщеної за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить висловлювання, в яких наявна інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 : - «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..» - « При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".» 2. Висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , наведене у п. 1 Висновків викладене у формі фактичних тверджень.» За таких умов, порушені немайнові права позивача мають бути відновлені, а конституційне право на захист честі, гідності та ділової репутації особи захищене. Зазначає, що згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 22.11.2021 р. № 405/2021-Д, встановлено що ТОВ «РБК-МЕДІА» є належний відповідач.
Ухвалою від 02.02.2022 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які були усунуті позивачем у встановлений законом строк.
Провадження у справі було відкрито ухвалою від 14.02.2022 р. з призначенням розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
В липні 2022 представником відповідача - адвокатом Братківським К.С. подано відзив на позовну заяву, в яких сторона відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на таке. Спірна публікація під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5» від 12.10.2021 опублікована на веб-сайті «РБК-Україна» www.rbc.ua). Відповідач не є власником веб-сайту «РБК-Україна» (www.rbc.ua) та не має ніякого відношення до розміщення інформації на цьому ресурсі. Відповідач не встановлює порядок та умови використання веб-сайту «РБК-Україна» www.rbc.ua), а також не має жодних технічних засобів для розміщення та поширення інформації в мережі Інтернет. Відповідач не є засновником/власником інформаційного агентства «РБК-Україна». Відповідач є власником лише торговельної марки (свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 ) «РБК» та реєстрантом доменного імені rbc.ua. Між ТОВ «РБК-Медіа» (Ліцензіар) та ТОВ «УБТ» (Ліцензіат) укладений ліцензійний договір № 11/12/2017 на використання торговельної марки від 11 грудня 2017 року, відповідно до якого Ліцензіату надано право на використання торговельної марки «РБК» та домену rbc.ua. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Бізнес Технології» (ТОВ «УБТ») є власником інформаційного агентства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (www.rbc.ua), що посвідчується свідоцтвом про державну реєстрацію інформаційного агентства, як суб'єкта інформаційної діяльності серія КВ № НОМЕР_2 , видане Державною реєстраційною службою України 06.04.2015 р. Відповідно до п. 9 Постанови ВСУ № 1 відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції. Частино 1 статті 1 Закону України «Про інформаційні агентства» від 28 лютого 1995 року № 74/95-ВР передбачено, що інформаційними агентствами є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг. Тому ТОВ «УБТ» (код ЄДРПОУ: 32551914), як власник інформаційного агентства «РБК-Україна» (www.rbc.ua) є належним відповідачем у справі, а не ТОВ «РБК-Медіа». Крім того, співвідповідачем має бути автор спірного висловлювання народний депутат України, голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість ОСОБА_5 . В позовній заяві Позивач помилково посилається на п. 18 Постанови ВСУ № 1, в якому вказано, що: «Згідно з положеннями статті 277 ЦК статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на Відповідача, проте Позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації». Пункт 18 Постанови ВСУ № 1 ґрунтувався на ч. 3 ст. 277 ЦК України: «Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного», яка була виключена з ЦК України ще в 2014 році. Позивач вважає, що інформація: «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися» є недостовірною. Спірна інформація взагалі не містить фактичних даних, так само в ній не названі конкретні фігуранти. Яким чином ця фраза стосується честі позивача незрозуміло. Позивач вважає, що інформація: «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС...» є недостовірною. «Може» - означає можливість дії, тобто може відігравати роль, а може і не відігравати. Тобто спірне висловлювання не містить ствердної форми, а вжите у формі припущення. Позивач вважає, що інформація: «При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього"» є недостовірною. Тут прямо вказано джерело інформації - народний депутат України, голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість ОСОБА_5 . Крім цього міститься пряме гіперпосилання на публікацію під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_11», яке оприлюднено на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_13» ІНФОРМАЦІЯ_4 (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_2 ). В цій публікації містить спірне висловлювання: ««Те, що в фінал конкурсу вийшли ОСОБА_1 і два його заступники, говорить про те, що конкурс був фіктивний і підлаштований відповідно конкретно під нього", - заявив в коментарі виданню глава підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової і митної політики ОСОБА_3 ». В рішенні по справі «Тома проти Люксембургу» від 29.03.2001 Європейський суд з прав людини зазначив: «Покарання журналіста за те, що він допомагав поширювати твердження, зроблені іншою особою, серйозно перешкоджатиме участі преси в обговоренні проблем, які становлять громадський інтерес...» та «Загальна вимога, щоб журналісти систематично й офіційно дистанціювалися від змісту цитати, яка може образити або спровокувати інших чи завдати шкоди їхній репутації, не узгоджується з роллю преси у наданні інформації про поточні події, погляди та ідеї». Позивач посилається на «презумпцію невинуватості», однак в спірному висловлюванні немає жодного солова про те, що він вчинив якийсь конкретний кримінальний злочин. Претензії до інформації побудовані лише на власних припущеннях та домислах позивача. Зазначає, що з 06 травня 2021 року ОСОБА_1 був призначений заступником Голови Державної податкової служби України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 396-р) (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_7). ОСОБА_1 виконував обов'язки Голови Державної податкової служби України. ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_1 було визнано переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Державної податкової служби України (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_8). З листопада 2021 року Службою безпеки України та Національним антикорупційним бюро України були проведені обшуки за місцем його проживання ОСОБА_1 , а також у будинку його матері («У межах розслідування "скруток" з ПДВ обшукали ОСОБА_7 і ОСОБА_1 , - ОСОБА_8 », джерело: ІНФОРМАЦІЯ_9). З листопада 2021 року протокольним рішенням Кабінету Міністрів України було скасовано рішення Кабінету Міністрів України стосовно визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Державної податкової служби України («Уряд України скасував рішення про переможця конкурсу на посаду голови Державної податкової служби» ( джерело: ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_12 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1502-р ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника Голови Державної податкової служби України (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_10). Той факт, що Кабінет Міністрів України скасував своє ж рішення стосовно визнання ОСОБА_1 переможцем конкурсу на зайняття посади Голови Державної податкової служби України свідчить про наявність компрометуючих даних про конкурс. Тому відсутні будь-які підстави вважати, що спірна інформація є недостовірною.
В підготовчому засіданні 29.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві обставинам.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
2. Мотивувальна частина
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явилась публікація під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Дана публікація була викладена на сайті, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» (відповідач). В даній публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 викладена недостовірна інформація стосовно ОСОБА_1 , а саме: «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..». «При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього"». Так, викладені у вказаній публікації факти та твердження про позивача порушують особисті немайнові права останнього, оскільки: є недостовірними; носять відкрито негативний та обвинувальний характер; поширені серед невизначеного кола осіб; створюють негативне враження в очах громадськості як про позивача безпосередньо, так і про його професійну діяльність; паплюжать ділову репутацію позивача як офіцера, працівника державного органу. У публікації стверджується, що: «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..» «При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".»
Відповідно до висновку експерта №797/11/2021 від 16 листопада 2021 року за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, встановлено, що:
1. Текст публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщеної за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , містить висловлювання, в яких наявна інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 : - «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..» - « При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".»
2. Висловлювання негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 , наведене у п. 1 Висновків викладене у формі фактичних тверджень.» За таких умов, порушені немайнові права позивача мають бути відновлені, а конституційне право на захист честі, гідності та ділової репутації особи захищене.
Згідно довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 22.11.2021 р. № 405/2021-Д, встановлено що ТОВ «РБК-МЕДІА» є належний відповідач.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Під діловою репутацією юридичної особи, розуміється оцінка підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1).
Відповідно до положень ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави З цього Кодексу, яка передбачає захист цивільних прав та інтересів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 6, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи, як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації суб'єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.
За положеннями ч. 1 ст. 277 ЦК України, спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Як вбачається з матеріалів справи, не відбулось порушення законних, прав, свобод та інтересів юридичної особи, а саме Театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети», оскільки стаття не містить жодної інформації про сам Театр, його діяльність чи діяльність його творчого колективу. Крім того, містить інформацію про події, які описує творчий колектив Театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра», тому, у даному випадку відсутнє порушене право позивача.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Юридичним складом цивільного правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин (пункти 4, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року): а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати звоє особисте немайнове право. Відсутність хоча б одного елемента цього складу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З наведеної інформації вбачається, що даний текст ніяким чином не стосується Театрально-видовищного закладу культури «Київський національний академічний театр оперети».
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Згідно положень частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.
Як вбачається з матеріалів справи, інформація, спростування якої вимагає позивач: «інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», зокрема: «Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися». «Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..» «При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком, на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".» є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
2.2. Мотиви, з яких виходить суд при ухвалені рішення та застосовані норми права
Відповідно до частин 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.12 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 24.12.2021 у справі № 757/9133/18-ц, зазначається , що під діловою репутацією особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
«Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції».
Варто зазначити, що поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тушалп проти Туреччини» (Tusalp v. Turkey) від 21.02.2012 Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бодрожич та Вуїін проти Сербії» (Bodrohic and Vujic v. Serbia) від 23.06.2009 вказано, що свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. Причому, це стосується не лише тієї «інформації» чи «ідей», які «приємно» отримувати та які не є образливими, а також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) від 08.07.1986, «Бладет Тромсо і Стенсаас проти Норвегії» (Bladet Tromso and Stensaas v. Norway) від 20.05.1999 та «Українська прес-група» проти України» (Ukrainian media group v. Ukraine) від 29.03.2005 підкреслено, що не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, що являє собою громадський інтерес, але і громадськість має право її отримувати. Відповідно до усталеної практики Суду за ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції з прав людини можливості обмеження політичної дискусії, дебатів з питань суспільного інтересу є мізерним, адже свобода вираження поглядів утворює одну із важливих засад демократичного суспільства та є основною умовою для його прогресу і самореалізації кожної особи.
3. Висновки суду
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
4. Судовий збір
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1984,80 грн.
На підставі викладеного, ст.ст.32, 34, 40 Конституції України, ст.ст. 16, 277 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 83, 89, 141, 258-259, 264, 264-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-Медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», зокрема:
«Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися».
«Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..»
«При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком, на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".»
Зобов'язати службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-МЕДІА» розмістити протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_6 текст спростування наступного змісту: «редакція сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 спростовує недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», зокрема:
«Варто відзначити, що і з боку фіскального органу, за словами співрозмовників у правоохоронних органах, фігуранти схем так само не змінилися».
«Зокрема, ключову роль можуть відігравати ОСОБА_2 , нині голова ДПС..»
«При цьому, нещодавно в одному із коментарів голова підкомітету з питань оподаткування податком на додану вартість парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 прямо заявив, що конкурс на голову ДПС, у фінал якого вийшли ОСОБА_4 і два його заступники "був фіктивний і підлаштований конкретно під нього".»
При публікації спростування використати таку ж графіку та шрифти, які були використані при публікації статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК-Медіа» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.)
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальності (юридична адреса: м. Київ, вул. Григорія Сковороди, буд. 21/16; код ЄДРПОУ 0445933939);
Суддя Н. М. Ларіонова