Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1026/26
про продовження запобіжного заходу
13 березня 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника служби у справах дітей та сім'ї ОСОБА_5 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів в межах кримінального провадження № 12025100070002290 від 20.11.2025 за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, мотивуючи тим, що необхідність продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період часу з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зазначені ризики не зникли та продовжують існувати.
Захисник не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 .
Інші учасники судового провадження проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечували.
Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд керується таким.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
При розгляді даного клопотання суд враховує також загальні положення ч. 3 ст. 176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Нормами ч. 1, 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.
За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналізуючи ризик переховування від суду актуальний тому, що обвинувачений ОСОБА_6 , обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який не передбачає можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти років з конфіскацією майна, у обвинуваченого може виникнути умисел на ухилення від кримінальної відповідальності шляхом невки на виклики суду або зміни місця проживання. Також, враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_6 вчинив злочин з корисливих мотивів, має можливість змінити місце проживання як на території України так і виїхати за її межі.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки те, що вчинене неповнолітнім ОСОБА_6 кримінальне правопорушення класифікується як особливо тяжкий злочин, який має корисливий мотив, відсутність законного джерела доходу та наявність корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, відповідно до встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, створюють підстави, що ОСОБА_6 може продовжувати злочинну діяльність, збагачуючись шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 183 КК України до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Крім того, на думку суду, продовжують існування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме - ризики переховування від суду, ризики вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 .
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності» за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж домашній арешт у певний час доби не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу відносно неповнолітнього ОСОБА_6 у виді домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 177-178, 181-183, 193-194, 314-316 314-316 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, - задовольнити.
Продовжити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв наступної доби, без дозволу суду, за винятком часу перебування в укритті та прямування до укриття під час повітряної тривоги, строком на 2 (два) місяці, тобто до 15 травня 2026 року.
Відповідно до до ч. 5 ст. 194 КПК України продовжити строк дії покладених на неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, до 15 травня 2026 року, а саме:
-прибувати за кожною вимогою суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити залишати місце свого проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-продовжити зберігання у відповідних органах державної влади паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
Копію ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 .
Роз'яснити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - по 15 травня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
ОСОБА_7 Ларіонова