печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13567/26-к
18 березня 2026 року м. Київ Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Пологи Запорізької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,
Адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту, який застосований ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10.12.2025 по справі № 757/62352/25-к та який продовжено ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 757/5803/26-к, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 23 год. 00 хв. до 05. год. 00 хв. наступної доби, поклавши на ОСОБА_6 певні обов'язки.
Беручи до уваги те, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона захисту просить змінити запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_6 .
Крім того, сторона захисту наголошує на бездоганній процесуальній поведінці ОСОБА_6 та її позитивній репутації, а також те, що остання має міцні соціальні зв'язки, раніше не судима, офіційно працевлаштована, має певні захворювання та потребує відповідної реабілітації, періодичного огляду лікарем.
Захисник та підозрювана в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав в ньому зазначених, просили його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились з моменту попереднього продовження строку дії запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025.
09.12.2025 слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона підозрюється в:
- участі у злочинній організації;
- пособництві у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації;
- пособництві у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації;
- пособництві у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації.
- пособництві у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації, тобто в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
09.12.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
10.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/62352/25-к до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , строком до 04.02.2026.
Одночасно з цим, на підозрювану ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкування з особами, які мають процесуальний статус у вказаному кримінальному провадженні та осіб, на яких вкаже слідчий, прокурор;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов'язків в подальшому продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 757/5803/26-к.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Зазначене клопотання розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 178 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу підозрюваній слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 5 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Виходячи зі змісту вказаних норм закону, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В своєму рішенні "Мамедова проти Росії" Європейський суд з прав людини чітко зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім. Обмеження прав і свобод не можна оцінювати із винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Стосовно питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990 р.).
Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальному відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя також враховує, що при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу та його продовженні, слідчим суддею враховувались обставини, що дають підстави підозрювати останню у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Окрім того, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва при застосуванні запобіжного заходу ризики були враховані, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України.
Проте, слідчий суддя зауважує, що з плином часу ймовірність реалізації встановлених судом ризиків у кримінальному провадженні дещо зменшується.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, слідчим суддею враховується тяжкість покарання за інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, яке загрожує останній у разі доведеності її вини, данні про її особу, її вік, матеріальний та сімейний стан, наявність постійного місця проживання, стан здоворов'я, відсутність судимості та належну процесуальну поведінку підозрюваної.
В зв'язку з наведеним, застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з плином часу не відповідає меті застосування запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, порушує основоположні права і свободи підозрюваної ОСОБА_6 , зокрема право на медичну допомогу, вільний вибір лікаря, свободу вибору місця проживання, а тому є занадто суворим та не явно не помірним для останньої та не виправдовує себе як стримуючий засіб.
Слідчий суддя також враховує, що даних про те, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, ухилялася чи ухиляється від процесуальних обов'язків, визначених Законом, які виникли в неї в силу здійснення її кримінального переслідування, стороною обвинувачення не надано. Окрім того, стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пп.1 і 2 ч. 1ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2026 продовжено строк досудового розслідування до 09.08.2026.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, пріоритети, визначені ст. 3 та 28 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, позицію та доводи сторони захисту, заперечення та їх обгрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе, з метою запобігання ризикам, у даному конкретному випадку змінити підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт в певний період доби, що слугуватиме відповідною гарантією прокурору, слідчому та суду щодо її належної процесуальної поведінки.
Враховуючи всі викладені вище обставини в їх сукупності, наявні підстави для зміни запобіжного заходу та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, вважаю за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом, а у разі неможливості з'явитися - завчасно повідомляти про це;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та потерпілими у кримінальному провадженні щодо обставин, які досліджуються в даному кримінальному провадженні;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 201, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони захисту у кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 - задовольнити.
Змінити застосований до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід в межах кримінального провадження № 12025000000000212 від 21.01.2025 у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши їй з 23:00 год. до 05:00 год. наступної доби, залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строків досудового розслідування на 2 місяці, тобто до 18.05.2026.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом, а у разі неможливості з'явитися - завчасно повідомляти про це;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними та потерпілими у кримінальному провадженні щодо обставин, які в ньому досліджуються ;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1