печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59723/24-ц
пр. 2-2861/26
10 грудня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування, -
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - позивач, ТДВ «Експрес Страхування») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування у розмірі 123 217,64 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3 028,00 грн. судового збору.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ТОВ «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом BMW Х6, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 .
Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва № 757/39312/23- від 01.11.2023 року ОСОБА_1 21.08.2023 о 13 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Басейна, 1/2 керуючи автомобілем Рейндж Ровер, д.н.з. НОМЕР_3 , всупереч п. 10.9 Правил дорожнього руху, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем БМВ д.н.з. НОМЕР_1 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
До ТДВ «Експрес Страхування» було подано заяву про виплату страхового відшкодування та рахунок на ремонт BMW, д.н. НОМЕР_1 .
ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 134 376,84 грн., що підтверджується страховим актом № 3.23.03390-1 та платіжною інструкцією № 68812770.
У відповідності до акта виконаних робіт ремонт склав 123 217,64 грн.
Відповідно до витягу Централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Range Rover, н/з НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , станом на дату ДТП не була застрахована.
Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2024 року прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТДВ «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.03.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2025 року відкладено розгляд справи на 09.07.2025 року.
07.07.2025 року до суду ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив не враховувати рахунок, поданий позивачем разом із позовною заявою. Указував, що в документах, поданих з позовною заявою, ТДВ «Експрес Страхування» відсутні докази того, що позивачем було виплачене страхове відшкодування ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять акта виконаних робіт, підписаного ОСОБА_2 . Саме Акт виконаних робіт - це ключовий первинний обліковий бухгалтерський документ для підтвердження здійснення господарської операції. В позовній заяві позивач, на підтвердження виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , вказує на Страховий акт № 3.23.03390-1, Платіжну інструкцію № 68812770 та Акт виконаних робіт (без номера).
В додатках до позовної заяви, копії зазначених вище документів, вказані як подані під номерами 11, 12, 13 відповідно. В матеріалах судової справи є копія Страхового акту № 3.23.03390-1 та копія платіжної інструкції № 68812770, проте, акт виконаних робіт на суму 123 217,64 грн. в матеріалах справи відсутній, що не дає можливості встановити, які саме ремонтні роботи виконувались.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2025 року відкладено розгляд справи на 25.09.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2025 року відкладено розгляд справи на 10.12.2025 року.
24.09.2025 року до суду ОСОБА_1 подав заяву про невідповідність позовних вимог наявними доказами. Указував, що заявлена позивачем сума 123 217,64 грн не відповідає розміру виплаченого ОСОБА_2 страхового відшкодування.
04.11.2025 року ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, у яких зазначав, що позовні вимоги необґрунтовані та не відповідають наявним у матеріалах справи доказам.
Представник позивача у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без його участі; позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 22.04.2022 року між ТОВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 777.22.2678998, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом BMW Х6, д.н.з. НОМЕР_1 , № шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 .
Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва № 757/39312/23-п від 01.11.2023 року, ОСОБА_1 21.08.2023 року о 13 год. 35 хв. в м. Києві по вул. Басейна, 1/2, керуючи автомобілем Рейндж Ровер, д.н.з. НОМЕР_3 , всупереч п. 10.9 Правил дорожнього руху, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем БМВ, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
21.08.2023 року до ТДВ «Експрес Страхування» ОСОБА_2 подав заяву про виплату страхового відшкодування та рахунок на ремонт BMW, д.н.з. НОМЕР_1 .
ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 134 376,84 грн., що підтверджується страховим актом № 3.23.03390-1 та платіжною інструкцією № 68812770 від 11.09.2023 року.
Згідно з актом виконаних робіт ремонт склав 123 217,64 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вже було встановлено судом вище, вина відповідача у вчинені вказаної дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
При цьому, статтею 979 ЦК України. передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом статті 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
При цьому, відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Отже, за змістом статті 993 ЦК України у системному зв'язку зі статтею 990 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
При цьому, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою.
У вказаній справі позивач, на підставі договору майнового страхування, укладеного між ним та потерпілою в дорожньо-транспортній пригоді особою, здійснив виплату страхового відшкодування та тим самим відшкодував завдану потерпілому у дорожньо-транспортній пригоді майнову шкоду.
З урахуванням наведеного у цій справі виникають два види зобов'язань: деліктне зобов'язання, що виникло внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, сторонами якого є потерпіла особа (кредитор) та особа, відповідальна за завдані збитки (винна особа, боржник), та договірне зобов'язання, що виникає з договору добровільного майнового страхування, сторонами якого є страховик (страхова компанія) та страхувальник (потерпілий у дорожньо-транспортній пригоді), а тому слід відрізняти поняття зобов'язання, як правовідношення (договірне або позадоговірне), від обов'язків, які мають сторони такого зобов'язання.
Так, згідно пункту 4 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування.
При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.
При цьому, помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов'язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) заповзання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
Це вбачається із змісту статтей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обовязку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою.
В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування», йдеться про виконання обов'язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов'язанні.
Так, суброгація регулюється статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, а регрес - статею 1191 ЦК України.
При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов'язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.
Наведених висновків дійшла Велика Палата у постанові від 04.07.2018 року в справі № 910/2603/17.
Таким чином, відповідно до вказаних норм закону від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.
Крім того, з огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
При цьому, у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.
Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Крім того, пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України та пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.
Таким чином, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Беручи до уваги, що позивач виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі, що підтверджено належними та допустимими доказами та з урахуванням наявних у матеріалах справи відомостей про виплату ТОВ «Експрес Страхування» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, різниця між виплаченою позивачу страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді, яка виникла у тому числі, у зв'язку із законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме через врахування зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу, в розмірі 123 217,64 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку суброгації.
Оскільки позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати в розмірі сплаченого судового збору сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтею 27 Закону України «Про страхування», статтею 993 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 123 217 (сто двадцять три тисячі двісті сімнадцять) грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» витрати по справі судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 22; код ЄДРПОУ 36086124.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 22.12.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ