19.03.2026 Справа № 756/11915/25
Унікальний №756/11915/25
Провадження №4-с/756/36/26
19 березня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарі - Калюжній А.Г.,
за участі: скаржника - ОСОБА_1
представника скаржника - ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборової Анастасії Миколаївни, заінтересована особа - ОСОБА_4 ,
У січні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою у якій просила:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Духоборової А.М., яка полягає у ненаданні відповіді та невчинення дій щодо перерахунку заборгованості по аліментах за період з 02.08.2025 року по 30.11.2025 року за заявами від 26.12.2025 та 05.01.2026;
- зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві, в особі державного виконавця Духоборової А.М. (чи іншого державного виконавця) вчинити конкретні дії, а саме: невідкладно розглянути заяви від 26.12.2025 і 05.01.2026 та здійснити перерахунок заборгованості по аліментах за період з 02.08.2025 року по 30.11.2025 року, виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву, оформивши результати відповідною постановою, яку надати заявнику;
- врахувати наданий заявницею розрахунок при проведенні перерахунку заборгованості за аліментами за період з 02.08.2025 року по 30.11.2025 року, виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву;
- зобов?язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві, в особі державного виконавця Духоборової А.М. (чи іншого державного виконавця) провести перерахунок заборгованості по аліментах за період з 01.12.2025 року по 31.11.2026 року, виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву після її оголошення на сайті Держстату;
- зобов?язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у м. Києві, в особі державного виконавця Духоборової А.М. (чи іншого державного виконавця) у разі відсутності у боржника ОСОБА_4 доходів продовжувати нараховувати заявниці на утримання трьох дітей аліменти, виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву після її оголошення на сайті Держстату, починаючи з 01.02.2026 року.
В обґрунтування скарги вказувала, що 11.08.2025 року Оболонський районний суд м. Києва виніс судовий наказ №756/11915/25 про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання трьох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 02.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
За твердженням заявниці боржник з 02.08.2025 по 23.10.2025 взагалі не сплачував аліменти, а потім почав виплачувати 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, тобто по 1281 грн. 50 коп. на дитину до 6 років в місяць та по 1598 грн. на дітей старше 6 років щомісячно.
Починаючи з 10.09.2025 року по теперішній час в Оболонському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №78876239 щодо примусового виконання судового наказу Оболонського районного суду міста Києва №756/11915/25 від 11.08.2025 про стягнення аліментів на утримання трьох дітей.
Всього виконавчою службою з боржника на утримання трьох дітей з 2 серпня по 31 грудня 2025 року було примусово стягнуто 21 198 гривень 26 копійок із врахуванням мінімального розміру утримання для дитини відповідного віку.
На думку заявниці, мінімальний розмір стягнення застосовується лише тоді, коли стягується частка від наявного доходу але він є меншим за мінімум. За таких обставин, враховуючи відсутність відомостей про джерела отримання доходів ОСОБА_4 , розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні №78876239 повинен здійснюватися державним виконавцем у визначеному частиною другою ст.195 Сімейного кодексу України порядку - виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а саме у м. Київ.
Таким чином, за твердженням заявниці, державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Духоборова А.М., ігноруючи показники середньої заробітної плати працівника у м. Києві, де проживає боржник, застосувала розрахунок аліментів від прожиткового мінімуму, чим суттєво занизила фактичну суму отримуваних коштів та створила значну різницю в їх розмірі 63 150 грн. 07 коп., що потягло зниження рівня забезпечення дітей.
Після неодноразових усних та письмових звернень до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві із проханням роз'яснити правильність нарахування аліментів заявниця не отримала чіткої відповіді.
З огляду на зазначене, 26.12.2025 та 05.01.2026 заявниця офіційно звернулася до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві з письмовими заявами із вимогою здійснити належний перерахунок заборгованості, застосовуючи середню заробітну плату по м. Києву, однак станом на дату подання цієї скарги не отримала жодної відповіді на свої звернення.
ОСОБА_1 стверджує, що державний виконавець Духоборова А.М. за заявами стягувача не вчинила жодних дій передбачених Законом, що свідчить про її триваючу бездіяльність, у зв'язку з чим просила про задоволення скарги.
В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали скаргу з викладених підстав та наполягали на задоволенні її вимог.
Представник ОСОБА_4 вказував на безпідставність та необґрунтованість вимог скарги, просив відмовити у її задоволенні.
Державний виконавець Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Духоборова А.М. подала до суду клопотання у якому просила здійснювати судовий розгляд за її відсутності та вказувала, що матеріали виконавчого провадження №78876239 щодо примусового виконання судового наказу Оболонського районного суду міста Києва №756/11915/25 від 11.08.2025 про стягнення аліментів містять відомості про триваючі трудові відносини між боржником і ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ», а тому підстав для застосування норм частини другої статті 195 Сімейного кодексу України не вбачається. Враховуючи те, що боржник фактично перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» і знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати, розрахунок заборгованості зі сплати періодичних платежів здійснено у відповідності до норм абзацу другого частини другої статті 182 Сімейного кодексу України. Крім того, зазначала, що заборгованість зі сплати періодичних платежів станом на 01.01.2026 відсутня, а тому просила скаргу залишити без задоволення.
У відповідності до ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оскільки сторони повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги, з огляду на позицію стягувача, положення ст. 450 ЦПК України та можливість доступу до матеріалів виконавчого провадження через наявний ідентифікатор доступу до інформації про виконавче провадження, суд вважає можливим провести та завершити розгляд даної скарги за відсутності державного виконавця.
Вивчивши скаргу, вислухавши пояснення заявника та її представника, заперечення представника боржника та письмові заперечення державного виконавця, дослідивши матеріали справи і матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що судовим Наказом від 11.08.2025 року №756/11915/25 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 02.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
10.09.2025 року головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборовою А.М. відкрито виконавче провадження №78876239 щодо примусового виконання судового наказу Оболонського районного суду міста Києва №756/11915/25 від 11.08.2025 про стягнення аліментів.
Згідно Розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 01.10.2025 року та 01.12.2025 року аліменти з ОСОБА_1 обраховуються у розмірі 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, тобто по 1281 грн. 50 коп. на дитину до 6 років в місяць та по 1598 грн. на дітей старше 6 років щомісячно, станом на 01.12.2025 року заборгованість становила 210 грн. 99 коп., а станом на 03.03.2026 року заборгованість зі сплати періодичних платежів відсутня.
Відповідно до частини другої статті 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Зі змісту та конструкції статті 195 Сімейного кодексу України вбачається, що можливість визначення заборгованості за аліментами виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості виникає лише у чітко встановлених випадках, крім іншого, якщо платник аліментів не працює і не працював на час виникнення заборгованості.
Судом встановлено та підтверджено наявним матеріалами, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ», проте заробітну плату не отримує, оскільки перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується копіями наказів ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» щодо надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати з 01.05.2025 по 05.08.2025 та з 06.08.2025 по 31.10.2025, а також копією довідки ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» від 06.10.2025 №2281 про перебування боржника у відпустці без збереження заробітної плати у зазначений період. Копією наказу ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» від 31.10.2025 по 02.02.2026 N?15015-B щодо надання боржникові відпустки без збереження заробітної плати з 01.11.2025 по 02.02.2026.
Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно пояснень державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Духоборової А.М. копії вказаних наказів ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ» направлено боржником 06.10.2025 року та 31.10.2025 року на адресу Відділу і враховано під час нарахування аліментів та розрахунку заборгованості.
Згідно з частинами першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статті 447 ЦПК України право сторін виконавчого провадження на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця обмежене випадками, коли такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушуються права та свободи скаржника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 (провадження №12-197гс18) зазначено, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).
Таким чином, нормами цивільного законодавства передбачено захист судом саме порушення прав особи. Порушення, які допущенні виконавцем при вчинення процедурних питань (ухвалення процесуальних рішень), які не призводять до порушення прав особи, не можуть бути визнані неправомірними.
Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги, а відповідно до ч.2 цієї статті у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на зазначене, оскільки матеріали виконавчого провадження містять відомості про триваючі трудові відносини між боржником та ТОВ «ЕПАМ ДІДЖИТАЛ», підстави для застосування норм частини другої статті 195 Сімейного кодексу України, - відсутні.
За таких обставин, твердження заявника про бездіяльність державного виконавця щодо вчинення дій з перерахунку заборгованості по аліментах та продовження нарахування аліментів ОСОБА_1 виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву є безпідставними.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
При цьому, ані порядок розгляду таких заяв та клопотань, ані строки їх розгляду, зазначеним законом не встановлені.
Приймаючи рішення у даній справі, суд звертає увагу заявника, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. були внесені відповідні зміни і до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія якого не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, на думку суду, навіть з огляду на відсутність законодавчо встановлених строків розгляду виконавцем заяв сторін виконавчого провадження, виконавець має керуватись «розумними строками» їх розгляду і не повинен їх ігнорувати та залишати без реагування.
Станом на час розгляду судом скарги ОСОБА_1 доказів на підтвердження розгляду державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Духоборовою А.М., або ж іншою повноважною особою виконавчої служби офіційно поданих і зареєстрованих заяв ОСОБА_1 від 26.12.2025 та 05.01.2026 року та надання відповіді за результатами їх розгляду суду не надано.
За таких обставин, враховуючи час подання заяв ОСОБА_1 та час їх прийняття із реєстрацією вхідної кореспонденції Оболонським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається бездіяльність та зволікання останніх щодо розгляду заяв сторони виконавчого провадження.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 195, 182 СК України, ст.ст. 18, 19, 28 Закону України “Про виконавче провадження» та, керуючись ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборової Анастасії Миколаївни, заінтересована особа - ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №78876239 щодо примусового виконання судового наказу Оболонського районного суду міста Києва №756/11915/25 від 11.08.2025 про стягнення аліментів, розглянути та надати відповідь на заяви сторони виконавчого провадження ОСОБА_1 від 26.12.2025 та 05.01.2026 року.
В задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Шевчук