36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18 січня 2011 р. Справа № 5/234
За позовом Приватного підприємства "Татьяна", 70000, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Горького, б. 10
до Приватного підприємства "Мегаінвест-Форум", 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, б. 73, к. 11
про стягнення 30017,39 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Рішення оголошено в судовому засіданні 18.01.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 30017,39 грн. заборгованості за договором № 1/1003 купівлі-продажу від 10.03.2009 року, в т.ч. 25000,00 грн. - основний борг, 3749,59 грн. - інфляційні нарахування та 1267,80 грн. - 3 % річних.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, ухвали від 29.11.2010 року та від 14.12.2010 року, направлені на його адресу, зазначену в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, ухвали від 29.11.2010 року та від 14.12.2010 року, направлені на його адресу, зазначену в позовній заяві, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає" та "організація закрита".
У зв'язку з закінченням встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Приватним підприємством "Татьяна" (позивач) та Приватним підприємством "Мегаінвест-Форум" (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 1/1003 від 10.03.2009 року (а.с. 7), у відповідності до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався передати у власність позивача (покупець) сою товарну (далі - товар), а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору купівлі-продажу № 1/1003 від 10.03.2009 року (далі - договір) кількість товару складає 100,00 тонн.
Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. договору ціна на товар встановлюється в розмірі 3200,00 грн. за 1 тонну (в т.ч. ПДВ), загальна сума договору складає 320000,00 грн. (в т.ч. ПДВ).
У відповідності до п. 4.4. договору строк поставки товару встановлено до 19.03.2009 року.
10.03.2009 року позивачем на розрахунковий рахунок відповідача платіжним дорученням № 7 (а.с. 8) було перераховано грошові кошти в сумі 25000,00 грн.
Відповідач в порушення умов укладеного договору у передбачені ним строки поставку товару не здійснив, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до п. 5.1. договору оплата товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок постачальника після поставки товару згідно виставленого рахунку.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивачем надано до суду копію рахунку-фактури № СФ-579 від 10.03.2009 року (а.с. 9) зі строком оплати до 12.03.2009 року та копію платіжного доручення № 7 від 10.03.2009 року (а.с. 8), в графі "призначення платежу" якого зазначено "оплата за сою згідно рахунку СФ-579 від 10.03.2009 року".
Разом з тим, як було зазначено вище, згідно п. 4.4. договору поставка товару здійснюється у строк до 19.03.2009 року, а у відповідності до п. 5.1. договору оплата товару здійснюється після його поставки згідно виставленого рахунку.
За таких обставин між укладеним договором купівлі-продажу № 1/1003 від 10.03.2009 року та рахунком-фактурою № СФ-579 від 10.03.2009 року, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відсутній необхідний причинно-наслідковий зв'язок, оскільки строк виставлення рахунку та його оплати за умовами договору станом на 10.03.2009 року є таким, що не настав, а у самому рахунку-фактурі № СФ-579 від 10.03.2009 року відсутнє будь-яке посилання на договір купівлі-продажу № 1/1003 від 10.03.2009 року як на підставу поставки товару.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів звернення позивача до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, в даному випадку підстави вважати строк виконання зобов'язання відповідачем таким, що настав відсутні.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.