Номер провадження 2/754/757/26
Справа № 754/14687/25
Іменем України
19 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8 про зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Відповідачем 04.11.2025 до суду подано відзив на позовну заяву.
Позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій зазначено, що відзив по справі позивачем не було отримано засобами поштового зв'язку, а відтак є необхідність надання часу для підготовки відповіді на відзив.
Також, 18.03.2026 від позивача до суду надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить суд відтермінувати розгляд справи до надходження від Головного управління ДПС м. Києва відповіді на звернення позивача від 12.03.2026 року та необхідності долучення до матеріалів справи.
Відповідно до норм законодавства загальна тривалість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження досягає 60 днів, у той час як тривалість розгляду справи у порядку загального позовного провадження може перевищувати 120 днів.
24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан на підставі Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Станом на 19 березня 2026 року в Україні дію воєнного стану подовжено.
З матеріалів справи та з пояснень позивача вбачається що, позивачем не реалізовано право на подання до суду відповіді на відзив, водночас останній звернувся до від Головного управління ДПС м. Києва із заявою щодо надання додаткової інформації, з метою долучення в подальшому витребуваних документів до матеріалів справи.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.
Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
За таких обставин, та для належного розгляду справи суд приходить до висновку про необхідність продовження строку розгляду справи на 60 днів з дня винесення даної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 274, 278-279 ЦПК України, -
Подовжити строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 8 про зобов'язання вчинити дії за правилами спрощеного позовного провадження на 60 днів з дня винесення даної ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/
Ухвала набирає законної сили негайно після складання її повного тексту.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон