Номер провадження 2-о/754/60/26
Справа №754/14038/25
Іменем України
19 березня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюта В. О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
за участю:
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Подану заяву обґрунтовано тим, що заявниця ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті своєї двоюрідної сестри - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою успадкування майно після смерті своєї двоюрідної сестри, 25.07.2025 заявниця звернулась до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, щодо прийняття спадщини на що отримала відмову у видачі свідоцтва на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що неможливо прослідити родинні зв'язки через відсутність свідоцтво про народження покійної матері заявниці, оскільки її мати (нині покійна) є сестрою мами спадкодавця ( ОСОБА_7 ), яка також нині покійна. Тобто, її мати і мати спадкодавця мали спільних батьків, але свідоцтво про народження, щодо її народження не збереглось або було втрачено. З метою отримання довідки або копії свідоцтва про народження матері заявниці, остання зверталася до архівних установ та сільської ради за останнім місцем її проживанням, але у письмових відповідях установ вказується про те, що інформації не має або документ відсутній. Тобто, збираючи документи для оформлення спадщини, з'ясувалося, що заявниця не може підтвердити факт спільних батьків матері нині померлої та її матері (також нині покійної), оскільки, не вистачає свідоцтва про народження з актовим записом про спільних батьків її матері. Факт родинних відносин заявниці необхідно встановити для того, щоб реалізувати свої спадкові права, саме тому заявниця вимушена звернутися до суду.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02.09.2025 заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.09.2025 відкрито провадження за правилами окремого провадження та витребувано від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, належним чином посвідчену копію матеріалів спадкової справи №834/2025 щодо майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вище вказаної ухвали від державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В., надійшли до суду належним чином посвідчені копії матеріалів спадкової справи № 834/2025 щодо майна ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявниця та її представник подану заяву підтримали, просили задовольнити з викладених підстав.
Заінтересована особа ОСОБА_3 подану заяву підтримала, просила її задовольнити з викладених підстав.
Заінтересована особа ОСОБА_4 подав заяву до суду про розгляд справи у його відсутність.
Представник Київської міської ради подав відзив, відповідно до змісту якого просив прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника КМР.
Суд, вислухавши вступне слово сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у віці 79 років - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.06.2025 серії НОМЕР_1 (а.с.15).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 від 25.07.1959 № 020994, в графі батьки вказано лише мати ОСОБА_8 , відомості стосовно батька відсутні (а.с.40).
Мати заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла у віці 67 років ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23.01.2003 серії НОМЕР_2 (а.с.18, 26).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 18.02.1959 № НОМЕР_6, в графі батьки вказано: батько - ОСОБА_10 , мати ОСОБА_11 (а.с.14).
З метою отримання довідку або копію (метрики) свідоцтва про народження ОСОБА_9 , заявниця зверталася до архівних установ та сільської ради за останнім місцем її проживанням. Проте, у письмових відповідях, вказується, що інформації не має або документ відсутній, вказане підтверджується копією відповідей від 12.06.2025 № 4-2840/04-2; від 25.06.2025 № 08-08/1286; та Довідки № 95 від 17.07.2025 (а.с.23,24,25).
Заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є спадкоємицею після смерті її двоюрідної сестри - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є двоюрідними сестрами.
Заінтересовані особи, які також являються спадкоємцями, склали нотаріальні відмови на користь заявниці (а.с.27, 28).
25.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, з приводу видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 .
Проте, листом від 05.08.2025 № 3473/01-14, відмовлено громадянці України ОСОБА_1 у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцю другої черги, у зв'язку із тим, що не можливо прослідити родинні зв'язки через відсутність свідоцтва про народження її (покійної) матері - ОСОБА_13 . (а.с.17).
Враховуючи викладене, заявниці було рекомендовано звернутися до суду за захистом прав.
Факт родинних відносин заявниці необхідно встановити для того, щоб реалізувати свої спадкові права. Встановлення факту родинних відносин породить для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі № 737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.
В постанові від 11.02.2022 у справі № 947/22756/19 (провадження № 61-249св21) Верховний Суд зазначає, що цивільне законодавство не передбачає обов'язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Предметом розгляду заяви є встановлення факту родинних відносин, необхідний заявниці для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.
У даному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту родинних відносин дає змогу заявниці реалізувати свої спадкові права.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
У ч.2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами у справі (зокрема, копіями свідоцтва про народження заявниці, свідоцтва про укладення шлюбу, фотографіями) та показами свідків.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що факт про встановлення якого просить заявниця, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту має для заявниці юридичне значення і потрібне для оформлення спадкових прав, а тому заява підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 212-215, 256, 259 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Київська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , які є двоюрідними сестрами.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Заявник - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса - АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса - АДРЕСА_3 .
Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса - м.Київ, вул. Хрещатик, буд.36.
Повний текст рішення суду складено - 19.03.2026.
Суддя В.О. Сенюта