Номер провадження 2-о/754/38/26
Справа №754/5280/25
Іменем України
02 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
судді Саламон О.Б.
присяжних Сороки Н.О., Слободенко М.П.
за участі секретаря судового засідання Рябенка В.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Національної гвардії України про оголошення фізичної особи померлою, -
Позиції учасників справи.
Заявниця ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Придувалова В.В. звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою та просила оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим з ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дня його вірогідної смерті внаслідок бойових дій в районі смт. Білогорівка Луганської області.
Вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільних дітей - ОСОБА_3 . Чоловік заявниці ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, навідником-оператором ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 , виконував бойові завдання в районі населеного пункту Білогорівка. 01.03.2023 перестав виходити на зв'язок, у зв'язку з чим заявниця звернулась до Деснянського УП ГУНП у м. Києві з відповідною заявою. У відповідності до повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.03.2023 зазначено, що навідник-оператор ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка 02.03.2023 зник безвісті. Представник зазначив, що постановою про визначення територіальної підслідності від 20.03.2023 визначено СВ Головного управління Національної поліції в Луганській області. Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданою ОСОБА_2 про те, що останній дійсно в період з 19.12.2022 по 03.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в смт. Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області. Також відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250226-4088 зазначено, що ОСОБА_2 зник на території бойових дій, відомостей про перебування ОСОБА_2 в полоні немає. Відповідно до Висновку службового розслідування від 28.03.2023 встановлено, що ОСОБА_2 та інші військовослужбовці, які перебували з ним були засипані в бліндажі та на момент розслідування позиції знаходяться на території непідконтрольній Україні, у зв'язку з викладеним, можна прийти до висновку, що ОСОБА_2 помер, а відтак заявниця звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з зазначеною заявою.
03.06.2025 від представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначають про те, що Наказом командира військової частини від 03.03.2023 № 200 було призначено службове розслідування по факту з'ясування обставин зникнення безвісти сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_2 . В ході службового розслідування були відібрані письмові пояснення військовослужбовців, що зафіксовано у висновку службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатом службового розслідування було зроблено висновок про зникнення безвісти військовослужбовців, зокрема і ОСОБА_2 . На сьогоднішній час будь-яких інших службових розслідувань щодо зникнення безвісти чи за фактом загибелі ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_1 НГ України не проводилось, відомості про місце перебування ОСОБА_2 до військової частини не надходило. На підставі вищевикладеного, просять суд винести законне та обґрунтоване рішення по справі.
Міністерством оборони України 03.06.2025 через підсистему ЄСІТС подано до суду додаткові пояснення, згідно яких вказують на те, що з матеріалів справи та пояснень заінтересованих осіб вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України. Зважаючи на викладене, залучення Міноборони у якості заінтересованої особи у даній справі є помилковим, оскільки Міноборони не має повноважень приймати рішення про призначення соціальних виплат у разі загибелі військовослужбовців Національної гвардії України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Зважаючи на вищевикладене, вважають, що Міністерство оборони України не є заінтересованою особою у справі, оскільки ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, а не Міноборони.
11.07.2025 від Міністерства внутрішніх справ України до суду надійшло клопотання, у відповідності до якого зазначено, що безпосереднє військове керівництво Національної гвардії України здійснює командувач Національної гвардії України, котрий одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України. Отже, Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної гвардії України є окремими юридичними особами. Вказано на те, що Головне управління Національної гвардії України відповідно до положення забезпечує безпосереднє військове керівництво військовими частинами Національної гвардії України, здійснює заходи щодо забезпечення відповідно до закону соціального і правового захисту особового складу Національної гвардії України і членів їх сімей, приймає рішення про виплату одноразової грошової допомоги або про відмову, а відтак саме Головне управління Національної гвардії України має бути належною заінтересованою особою у справі.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Придувалов В.В. підтримали заяву про оголошення особи померлою, просили задовольнити.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 просив розглянути справу відповідно до норм чинного законодавства.
Представник заінтересованої особи - Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи - Голового управління Національної гвардії України, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Процесуальні дії та рішення суду.
11 квітня 2025 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
18 червня 2025 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено замінити заінтересовану особу - Міністерство оборони України на Міністерство внутрішніх справ України.
16 липня 2025 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено замінити виключити з кола заінтересованих осіб Міністерство внутрішніх справ України, та залучити належну заінтересовану особу - Головне управління Національної гвардії України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року постановлено провести судове засідання за участі свідків майстер-сержанта ОСОБА_8 , підполковника юстиції ОСОБА_9 , молодшого сержанта ОСОБА_10 , старшого сержанта ОСОБА_11 , солдата ОСОБА_12 , в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу та свідків ОСОБА_11 , який був безпосереднім учасником подій того дня, коли зник ОСОБА_2 , зазначив серед іншого і те, що було пряме попадання артилерії, де знаходився ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_8 , який був в комісії щодо розлідування факту зникнення і який також зазначив, що з аналізу обставин було пряме влучання там, де знаходився ОСОБА_2 , оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено наступні правовідносини.
Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №227. (а.с.9)
Від вказаного шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .(а.с.10-11)
ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, навідником-оператором ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 , в період з 19.12.2022 по 03.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в смт. Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, виданою 06.04.2023 року т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с.26).
07.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено повідомлення №1738 яким сповіщено, що навідник-оператор ІНФОРМАЦІЯ_12 військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.03.2023 зник безвісти в районі н.п. Білогорівка, Луганської області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Тривають пошукові заходи (а.с.22).
У відповідності з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що заявниця ОСОБА_1 08.03.2023 звернулась з відповідною заявою до бойової частини Деснянського УП ГУНП у м. Києві, та повідомила, що починаючи з 01.03.2023 року перестав виходити на зв'язок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець В/Ч НОМЕР_1 , навідник-оператор ІНФОРМАЦІЯ_11, який виконував бойові завдання в н.п. Білогорівнка, Луганської обл. ЄО 9233, у зв'язку з чим 09.03.2023 було відкрито кримінальне провадження № 12023100030000834 за ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.27).
Постановою Деснянської окружної прокуратури про визначення територіальної підсудності від 20.03.2023 року постановлено визначити місцем проведення досудового розслідування кримінального порушення відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100030000834 від 09.03.2023 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за територією СВ в ного управління Національної поліції в Луганській області. (а.с.23-24).
29.05.2023 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області було направлено лист на ім'я заявниці ОСОБА_1 яким повідомлено, що в провадженні слідчої групи слідчого управління ГУНП в Луганській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023100030000834 від 09.03.2023 за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
Матеріали зазначеного кримінального провадження 21.04.2023 надійшли до СУ ГУНП в Луганській області за підслідністю з Луганської обласної прокуратури. Попередній орган досудового розслідування - Деснянське управління поліції ГУНП у м. Києві. У кримінальному провадженні 09.03.2023 ОСОБА_1 визнано та допитано як потерпілу. Того ж дня у матері зниклого безвісти ОСОБА_2 - ОСОБА_15 отримано біологічні зразки (зразок букального епітелію). 10.03.2023 за зазначеними зразками призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, яку спрямовано на виконання до Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України. Натепер висновок експерта до СУ ГУНП в Луганській області не надходив (а.с.25).
У відповідності до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250226-4088 від 26.02.2025, відомості про зникнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території бойових дій було внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (а.с.29).
За фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 проведено службове розслідування та 28.03.2023 складено Висновок службового розслідування, у відповідності до якого встановлено, що 02.03.2023 під час оборони в Південно-Східній околиці смт Білогорівка внаслідок штурмових дій противника за підтримки артилерії, після прямого влучання ворожого снаряду до позиції відділення, безвісти зникли з поля бою військовослужбовці, в тому числі ОСОБА_2 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2022 № 388 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 зараховано у списки частини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 №51 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 призначено на посаду навідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_13.
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2023 солдат ОСОБА_2 вибув у службове відрядження до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській області.
В ході службового розслідування було проведено опитування військовослужбовців підрозділу: В своїх поясненнях солдат ОСОБА_10 вказав пряма мова « ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 20.00 я прийшов на позицію, де вже відбувався арт обстріл. Пізніше я змістився зі своєї вогневої точки на сусідню і під час переміщення ОСОБА_2 , який лежав на землі і судячи з його зовнішнього вигляду він був тяжко поранений. ОСОБА_2 попросив поправити шапку і я це зробив, я змістився на попередню вогневу точку і пізніше я дізнався що ОСОБА_2 загинув…».
В своїх поясненнях старший сержант ОСОБА_17 вказав: "01.03.2023 близько 19.30 заступили на позицію 8 чоловік наступного дня близько п'ятої години ранку одного військовослужбовця відправили в КСП . Близько 7.30 почався часовий артилерійський обстріл близько 13.30 почався наступ живої сили противника. Близько 14.00 після прильота міни ОСОБА_18 крикнув 300 після цього ОСОБА_19 побіг на допомогу но нічого вдіяти не зміг осколки прошили ОСОБА_4 , ОСОБА_19 перевірив пульс його вже не було…. ОСОБА_20 отримав осколкове поранення ОСОБА_19 надав ОСОБА_20 медичну допомогу, після чого на позицію де знаходився я, ОСОБА_21 прилетів снаряд ОСОБА_22 і ОСОБА_23 отримали поранення осколкові та ожоги ОСОБА_19 надав їм медичну допомогу мене відвели в бліндаж я тимчасово не бачив через деякий час прийшов старший групи ОСОБА_24 і повідомив що там де знаходились ОСОБА_23 та ОСОБА_20 був приліт міномета сказав що хлопці загинули. …..».
В своїх поясненнях ОСОБА_12 зокрема вказав, що (пряма мова) «Я пішов надавати йому допомогу прибувши туди я пересвідчився що у пораненого перебиті осколками дві ноги одна ліва в районі нище коліна була відірвана та трималася на м'язах я наклав турнікети на ноги. Після того як я наклав турнікети на ноги я побачив що у нього поранення правої руки я також наклав турнікет. Поклав його стабільне бокове положення та обіцяв йому швидку евакуацію, звали його ОСОБА_25 ( ОСОБА_20 ). Він був з Києва….. Через деякий час мені повідомили, що ті хто був від пораненим 300 всі померли від прильоту ворожого снаряду я пішов туди пересвідчитись. Прибувши туди я перевірив пульс у ОСОБА_6 і ОСОБА_26 він був відсутній».
За результатами висновку службового розслідування за фактом з'ясування обставин зникнення безвісти сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_2 вважати закінченим.. Сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_5 , солдата ОСОБА_6 та солдата ОСОБА_2 вважати такими, що зникли безвісті за особливих обставин (а.с.12-2).
Представник заявника вказує, що викладені обставини, підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами обґрунтовано дають підставу припускати смерть солдата ОСОБА_2 , що настала внаслідок поранення, отриманого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виконував бойові завдання в н.п. Білогорівнка, Луганської обл.
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання її чоловіка солдата ОСОБА_2 померлим з метою спадкування, а також оформлення соціальних пільг та гарантій, передбачених сім'ям загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, у тому числі отримання одноразової грошової допомоги.
Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно приписів ч. 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 статті 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За змістом ч. 2, ч. 3 статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України встановлено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місце перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова) особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1 - 2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Згідно з абз. 5 п. 2 Постанови визначено, що у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.
Відповідно до п. 9 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, чи спадкоємців померлого. Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.
Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Судом в процесі розгляду справи встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 дійсно в період з 19.12.2022 по 03.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в смт. Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області. ОСОБА_2 зник безвісти на території бойових дій, про що свідчать мтаеріали справи та покази свідків, допитаних в судовому засіданні. При цьому відомостей про перебування ОСОБА_2 в полоні немає. Матеріалами справи підтверджується, , що ОСОБА_2 та інші військовослужбовці, які перебували з ним у смт Білогорівка, Луганської області були засипані в бліндажі та на момент розслідування позиції знаходяться на території непідконтрольній Україні, у зв'язку з чим забрати тіло не вбачається за можливе, а відтак суд приходить до обгрунтованого висновку, що солдат ОСОБА_2 помер,
Зазначені обставини прямо підпадають під дію норми ч. 2 ст. 46 ЦК України, є такими, що загрожували життю та здоров'ю, та можуть давати суду підстави припускати загибель особи.
Протягом часу перебування справи у провадженні суду та станом на дату ухвалення судового рішення, про місце перебування військовослужбовця ОСОБА_2 немає жодних відомостей, в тому числі щодо надходження ОСОБА_2 в лікарняні заклади та бюро судово-медичної експертизи, а також відсутнє підтвердження, що солдат ОСОБА_2 перебуває в полоні.
ОСОБА_2 зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають обґрунтовані підстави припустити про ймовірну його загибель під час безпосередньої участі в бойових діях та виконання бойового завдання 02 березня 2023 року смт. Білогорівка, Сєвєродонецького району Луганської області, де відбувся мінометний обстріл, при цьому тіла військовослужбовця при цьому виявлено не було.
У зв'язку з викладеним, суд враховує, що тривалий час відсутня будь-яка інформація щодо ОСОБА_27 , його місцезнаходження, відсутність тіла солдата, а також те, що військовослужбовець ОСОБА_2 зник за обставин, що загрожували йому смертю відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд приходить до висновку, про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.
При цьому, задоволення заяви має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації її спадкових прав та отримання соціальних гарантій, згідно із чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 294, 305-309, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Національної гвардії України про оголошення фізичної особи померлою, - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 солдата, навідника-оператора ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_1 , померлим з ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок бойових дій в районі смт. Білогорівка, Луганської області, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 18.03.2026.
Суддя Саламон О.Б.
Присяжні Сорока Н.О.
Слободенко М.П.