ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24080/25
провадження № 2/753/1787/26
(заочне)
19 березня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 103011924 від 17 травня 2024 року в розмірі 71 723,45 грн.
Зазначена сума, згідно з розрахунком позивача, складається з 22 455,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 36 246,95 грн простроченої заборгованості за відсотками, 1 794,00 грн заборгованості за комісією та 11 227,50 грн неустойки за порушення грошового зобов'язання.
Позовна заява обґрунтована тим, що 17 травня 2024 року між первісним кредитором ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит в електронній формі. Кредитодавець виконав свої зобов'язання та перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 22455,00 грн на його банківську картку. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, кошти у встановлений строк не повернув. У подальшому 24 вересня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т, за яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача.
Ухвалою від 13.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Позивач просив проводити розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, з клопотаннями не звертався, відзив на позов не подавав.
Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією представника позивача викладеної в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).
Судом встановлено, що 17 травня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103011924. Договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта. Згідно з пунктом 7.1 договору він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін виникають з моменту переказу кредитних коштів на рахунок позичальника.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктами 1.2 та 1.3 договору відповідач отримав кредит у розмірі 22455,00 грн загальним строком на 360 днів. Кредитодавець виконав свої зобов'язання, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням. Натомість відповідач порушив свої зобов'язання та своєчасно кошти не повернув, внаслідок чого залишок основного боргу становить 22455,00 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України.
Щодо переходу права вимоги суд встановив таке.
Відповідно до пункту 3.2.6 договору кредитодавець має право відступати свої права третім особам. 24 вересня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відтак, позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п'ятою, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.
Кредитний договір з відповідачем укладено 17 травня 2024 року, тобто після набрання чинності змінами до закону. Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до п.1.5.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховується за ставкою 357,70% річних на фактичну заборгованість за кредитом, що дорівнює 0,98% на день, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки встановлений ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Умови кредитного договору № 103011924, які передбачають нарахування процентів за ставками, що перевищують встановлене законом обмеження в 1 відсоток на день (а саме 511,00 відсотків річних), є нікчемними.
Кредитодавець (ТОВ «Мілоан»), відповідно до наданого розрахунку заборгованості, здійснював нарахування відсотків за період з 18 травня 2024 року по 24 вересня 2024 року, з яких за період з 18 травня 2024 року по 16 червня 2024 року включно за ставкою 0,98% на день. Тому за цей період суд не здійснює власний перерахунок заборгованості за відсотками. Заборгованість за користування кредитом нарахована за період з 18 травня 2024 року по 16 червня 2024 року включно (30 днів) за ставкою 0,98% на день становить 6 601,77 грн (22455,00 грн * 0,98% * 30 днів).
Суд здійснює власний перерахунок з 17 червня 2024 року до закінчення кредитодавцем нарахування за кредитним договором - 24 вересня 2024 року, що становить 100 днів.
За розрахунком суду належний розмір відсотків нарахований за період з 17 червня 2024 року по 24 вересня 2024 року становить 22 455,00 грн. (22 455,00 грн * 1% * 100 днів).
Загальний розмір заборгованості за відсотками становить 29 056,77 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п. 4.2. Договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов'язок) нарахувати проценти за ставкою 1825 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, кредитодавець здійснював нарахування процентів згідно п. 4.2. договору. Однак до позовної заяви не додано доказів щодо направлення позичальнику відповідної вимоги Кредитодавця, у зв'язку з яким у позичальника має виникнути обов'язок по сплаті таких процентів, тому суд не здійснює перерахунок заборгованості за цим пунктом кредитного договору.
Тому вимоги про стягнення відсотків у сумі, що перевищує цей розмір (а саме 7 190,18 грн), є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 794,00 грн прямо погоджена сторонами у пункті 1.5.1 договору, є законною та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) у розмірі 11 227,50 грн суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання він звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка, штраф, пеня, нараховані за прострочення виконання зобов'язань після 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем.
Тому в задоволенні позову в частині стягнення 11 227,50 грн неустойки суд відмовляє.
Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором № 103011924 становить 53 405,77 грн, яка складається з: - 22 455,00 грн заборгованості за тілом кредиту, - 29 056,77 грн заборгованості за відсотками; - 1 794,00 грн заборгованості за комісією.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено частково на суму 53 405,77 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно у розмірі 1 803,73 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Наданими суду доказами (в копіях): - договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; Актом наданих послуг №Д/2433 від 02.08.2025; - детальним описом наданих послуг до Акту №Д/2433 від 20.08.2025 доведено, що послуги з професійної правничої допомоги на суму у розмірі 8 000,00 грн Позивачу надавав адвокат Усенко М.І.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.
Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд, оцінивши докази, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, витрати у розмірі 8 000,00 грн не є співмірними із складністю справи, є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв'язку з чим вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи незначну складність справи, часткове задоволення позовних вимог, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 4 000,00 грн.
Отже, розподілу підлягають витрати у розмірі 4 000,00 грн (які охоплюють Усну консультацію з клієнтом, ознайомлення з матералами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви та подання заяви до суду), які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі. У стягненні 4 000,00 грн, суд відмовляє, оскільки витрати у цьому розмірі є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі.
Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором № 103011924 від 17 травня 2024 року у розмірі 53 405,77 грн, судовий збір у розмірі 1 803, 73 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, разом - 59 209,50 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 19.03.2026.
Суддя В.М. Маркєлова