ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2689/26
провадження № 2/753/6385/26
"16" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
встановив:
У лютому 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 вказану цивільну справу передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачем додано до позову роздруківки ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 20.06.2025 (справа № 753/12123/25) з інформаційної системи Єдиний державний реєстр судових рішень, які є знеособлені шляхом приховання відомостей щодо персональних даних учасників справи, що позбавляє суд можливості однозначної ідентифікації осіб, яких стосуються такі судові рішення.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення п. п. 3, 5 розділу XІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджено Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України № 485 від 17 жовтня 2023), за якими копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності. Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.
Відтак позивачеві потрібно подати до суду належним чином засвідчену копію вищезазначеного судового рішення з гербовою печаткою суду та відміткою про дату набрання законної сили у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг цього документа.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Разом з тим, на підтвердження позовних вимог позивач надав до позову копії Статуту позивача, проте вказані документи додано не в повному обсязі, а фрагментарно, окремі аркуші. Зазначив такий додаток до позовної заяви: "7. Засвідчена копія витягу зі Статуту Позивача" При цьому, відсутні підстави вважати копію цього документу витягом із документу, оскільки він належним чином як витяг не оформлений.
Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».
01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.
Згідно з п. 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було долучено два пакети документів у копіях, одна з яких прошита та на зворотній стороні останнього аркушу не проставлено посвідчувальний напис із зазначенням «Згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано», печатку уповноваженої особи.
Таким чином, позивач долучив до позовної заяви копії документів у порушення вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.
Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що додатки до позову для відповідача не посвідчені, відповідно до вимог приписів статті 95 ЦПК України.
Відтак позивачеві потрібно подати до суду належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви у примірниках для суду та відповідно до кількості учасників справи.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.
Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Оскільки судом установлено невідповідність позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 95, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: