Справа № 752/6495/26
Провадження № 1-кс/752/2183/26
13 березня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026100010000435 від 11.03.2026, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Березанка Миколаївської області, громадянина України, фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину (зі слів), працюючого: військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12026100010000435 від 11.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України. Клопотання погодив прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026100010000435 від 11.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_5 з 08.10.2025 по даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 НГУ на посаді номер обслуги 3 обслуговування міномета 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї (120 мм) 1 батальйону оперативного призначення.
Будучи військовослужбовцем ОСОБА_5 , згідно з вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 11.03.2026, у ОСОБА_5 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 НГУ, виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням спеціально пристосованого предмета заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Так, 11.03.2026 о 08 год. 30 хв. ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства увійшов до дошкільного навчального закладу №439, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 124-А.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи нормами поведінки в суспільстві, поводячись агресивно та нахабно, тримаючи в руках навчально-імітаційну гранату ПІРО-5М, погрожував нею директору та співробітникам закладу, чим порушив учбовий процес та змусив евакуювати дітей та персонал закладу до укриття.
11.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
12.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі зазначеного слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб , без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не обґрунтована та не підтверджена доказами. ОСОБА_5 мав на меті сховатись. Граната була навчально-імітаційна.
Підозрюваний пояснив, що не мав наміру завдати шкоду будь-кому, хотів сховатись від поліції.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026100010000435 від 11.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України.
12.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, щоОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів огляду місця події; протоколів допиту свідків; протоколів огляду відеозаписів; протоколів впізнання особи за фотознімками; інших відомостей, долучених до клопотання.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинити зазначений вище злочин.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілого з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваного; сімейний стан (неодружений, має на утриманні малолітню дитину (зі слів), військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ; раніше не судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 58 діб, а саме по 09.05.2026 до 17 год 34 хв.
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає підозрюваномуОСОБА_5 розмір застави.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб, а саме по 09.05.2026 року до 17 год. 34 хв., включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1