Справа № 752/27873/25
Провадження №: 1-кс/752/1791/26
16.03.2026 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах: ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №12025100000000632 від 14.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
У провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах: ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №12025100000000632, відомості про яке внесено до ЄРДР 14.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2026 у справі №752/27873/25, провадження №1-кс/752/248/26 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S 25 ULTRA, в корпусі сірого кольору в чохлі зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , планшет марки iPad, серійний номер: НОМЕР_4 , мобільний телефон 15 Pro Max, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 .
На думку представника власника майна зі змісту ухвали про накладення арешту на майно вбачається, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; наявності потреби, яка б виправдовувала такий ступінь втручання у права і свободи особи. Більше того, представник власника майна зазначає, що майно його довірителя не відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, а отже, на думку представника власника майна, не є речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100000000632.
У судове засідання представник власника майна ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву, за змістом якої клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити з мотивів і підстав викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, за змістом якої просила відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого 14.05.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000632, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво за додержанням законності під час проведення досудового розслідування здійснюється Київською міською прокуратурою.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території міста Києва та Київської області діє організована група, учасники якої протягом 2024-2025 років за допомогою підконтрольних веб-ресурсів, груп/акаунтів у соціально орієнтованих мережах «Facebook» та «Instagram», каналах/акаунтах в месенджері «Telegram», таргетованої реклами, арбітража трафіку та ін. способів розміщуються рекламні повідомлення із посиланням на фіктивні бінарні опціони, азартні ігри в електронних (віртуальних) казино, букмекерські контори, крипто-інвестиційні проєкти та ін.), привласнюють (в тому числі шляхом обману та/або зловживання довірою) кошти громадян України та іноземців під виглядом їх участі в інвестиційних проектах, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
До вказаної протиправної діяльності може бути причетний ОСОБА_4 .
22.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які належать ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S 25 ULTRA, в корпусі сірого кольору в чохлі зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , планшет марки iPad, серійний номер: НОМЕР_4 , мобільний телефон 15 Pro Max, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 .
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2026 у справі №752/27873/25, провадження №1-кс/752/248/26 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S 25 ULTRA, в корпусі сірого кольору в чохлі зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , планшет марки iPad, серійний номер: НОМЕР_4 , мобільний телефон 15 Pro Max, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 .
Згідно зі ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Підставою для скасування арешту майна представником заявлено те, що арешт було накладено необґрунтовано. Разом із тим, самостійною підставою для скасування майна є також те, що на даний час у продовженні арешту майна відпала потреба, оскільки речові докази уже оглянуті та інформацію, яка міститься на них скопійовано.
З таким твердженням слідчий суддя погоджується з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Отже, комплексно аналізуючи наведені норми закону, можна прийти до висновку, що продовження арешту на майно, яке оглянуто та з якого скопійовано інформацію, що може бути речовим доказом (доводити або спростовувати факти, які підлягають доказуванню) у кримінальному провадженні №12025100000000632, відомості про яке внесено до ЄРДР 14.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в подальшому є недоцільним та суперечитиме вимогам Закону.
Виходячи із того, що підставою накладення арешту було збереження речових доказів і у даному кримінальному провадженні, зважаючи на його специфіку речовими доказами являється саме інформація, яка зберігається на електронних носіях, яку зважаючи на тривалий час, що минув з моменту накладення арешту уже мало бути скопійовано з цих електронних носіїв, відпала потреба у продовженні арешту носіїв цієї інформації.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Подальше обмеження власника у праві вільного користування та володіння майном становить непропорційне втручання у його право власності, суперечить положенням ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також суперечить цілям та завданням визначеним ст. 26, ст. 132, ст. 172 КПК України щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння майном на підставі зазначених обставин, оскільки в судовому засіданні встановлено, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба.
Керуючись ст.ст. 167-169, 171, 236, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16.01.2026 у справі №752/27873/25, провадження №1-кс/752/248/26 в частині накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які належать ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy S 25 ULTRA, в корпусі сірого кольору в чохлі зеленого кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , планшет марки iPad, серійний номер: НОМЕР_4 , мобільний телефон 15 Pro Max, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1