ЄУ № 712/3469/26
Провадження №1-кп/712/735/26
Іменем України
18 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003839 від 20.11.2025, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12025250310003839 від 20.11.2025, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, зазначивши, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає. Просив розгляд кримінального провадження проводити у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження та розгляду у відкритому судовому засіданні.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Кримінальне провадження підсудне Соснівському районному суду м.Черкаси. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Судом з'ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Виконавши вимоги ч.2 ст.315 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню.
Частиною третьою статті 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини, вчиненому повторно. При цьому прокурор звернув увагу на конкретні обставини інкримінованих діянь, зокрема неодноразовий збут амфетаміну, що свідчить про системність протиправної поведінки обвинуваченого. Посилаючись на вимоги ст. 177 КПК України, прокурор вказав, що ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати. Зокрема, у клопотанні зазначено про наявність таких ризиків: ризик переховування від суду, який обґрунтовується тяжкістю інкримінованого злочину та можливістю призначення суворого покарання; ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, що підтверджується повторністю протиправних дій. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувачений не має постійного місця роботи, не вживає заходів до працевлаштування, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та додатково підтверджує наявність ризику ухилення від суду та можливість продовження злочинної діяльності. Також у клопотанні наголошено, що на даний час відсутні обставини, які б свідчили про зменшення або відпадання зазначених ризиків, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв'язку з викладеним прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на два місяці, із визначенням розміру застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Обвинувачений та його захисник щодо вказаного клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечували, вказавши, що прокурором не доведено належними і достатніми доказами наявність ризиків, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу. Крім того, обвинувачений має дружину та трьох малолітніх дітей на утриманні, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків. Захисник вказав на достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений підтримав захисника, та просив звільнити його з-під варти, обравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 Соснівським районним судом м. Черкаси 21.01.2026 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.03.2026 включно.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що загрожує за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі від шести до десяти років з конфіскацією майна. Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати.
Враховуючи зміст пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Обставин, які є перешкодою для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 60 діб до 16 травня 2026 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 331, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, на 27 березня 2026 року на 10 год. 00 хв. в залі судових засідань Соснівського районного суду м. Черкаси.
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК, у виді тримання під вартою на 60 діб до 16 травня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої, покласти на нього наступні зобов'язання:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні до завершення судового розгляду.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1